Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Планіграфія розташування знахідок на площі пізньопаліотичної майстерні біля с. Синичине

Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова

Сніжко Ірина Анатоліївна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

Експедицією Харківського історичного музею у 2002 р. було завершено дослідження пізньопалеолітичної майстерні біля с. Синичине Ізюмського району. Пам'ятка знаходиться на правому березі р. Сіверський Донець, в 50 м на південь від околиці с. Синичине. Перші знахідки було зроблено у 1988 році в осипу стінок невеликого кар'єру, що зруйнував північно-східну ділянку культурного шару пам'ятки. Західна ділянка пам'ятки пошкоджена траншеєю часів війни. Незруйнована частина культурного шару загальною площею 57 м² була досліджена повністю.

Культурний шар пам'ятки, зафіксований на стику давньоголоценового грунту і причорноморського лесу, можна охарактеризувати як відносно тонкий, як такий, що довгий час лишався непохованим, пошкоджений внаслідок грунтоутворення, седиментації та активності риючих тварин.

Кремень, представлений на пам'ятці, високоякісний, крейдяний, темно-сірого, майже чорного кольору. Вироби не окатані, частина з них має вапнякові натьоки. Поверхню вкриває патина, колір якої варіює від молочно-білої до блакитньої.

Колекція крем'яних виробів, що походить із культурного шару пам'ятки, налічує 1747 предметів і представлена наступними групами: уламки жовен, нуклеуси та нуклевидні уламки, сколи формування і підправки нуклеусів і знарядь, відщепи, платівки, мікроплатівки, знаряддя.

На площі пам'ятки знахідки розташовані нерівномірно, утворюючи кілька скупчень: 4 локалізовані доволі чітко, 3 мають розмиті кордони. Відносно рівномірно знахідки розміщувались смугою по лінії квадратів Е.

Скупчення у кв. 4´-Ж невелике, компактне, дуже насичене (202 знахідки). Тут відносно велика кількість виробів з вторинною обробкою: боковий різець, 2 скребловидних знаряддя, 2 платівки з ретушованими виїмками, платівка з жальцем, виокремленим за допомогою кількох фасеток ретуші, платівки та пластинчасті відщепи зі слідами використання.

Скупчення у кв. 3´-З невелике, компактне, витягнуте з півдня на північ, містило 187 предметів. Серед них одноплощадковий торцевий нуклеус, боковий різець, відщепи, платівки (2 мають сліди використання).

Скупчення у кв. 1´ 1-А. Склад невеликого, трошки видовженого скупчення площею близько 0, 5 м², яке містило 64 знахідки, викликає певну цікавість. Тут сконцентрована майже половина всіх знайдених на пам'ятнику нуклеусів: трьохплощадковий призматичний нуклеус торцевого типу, торцевий атиповий нуклеус, масивний плаский двоплощадковий нуклеус, торцевий двуплощадковий атиповий нуклеус, заготовка торцевого нуклеусу на великому шматку кременя, нуклевидне знаряддя, нуклевидна заготовка з клиновидною ділянкою. Плаский одноплощадковий нуклеус міг слугувати заготовкою для рублячого знаряддя. Також тут відзначені відщепи, платівки і мікроплатівки.

Скупчення у кв. 3´-В Г мало площу близько 1м² та містило 88 предметів. До його складу входили нуклевидний шматок, скол підправки нуклеусу, боковий різець, різцевий відщепок, відщепи, платівки, мікроплатівки та їх фрагменти.

Три наступні скупчення мають нечіткі кордони і майже зливаються.

Скупчення у кв. 1´ 1-В Г мало площу близько 1 м². Загальна кількість знахідок тут – 118. Це 2 нуклевидні куски, відщепи (1 з ретушованою ділянкою), платівки та їх фрагменти, сколи оформлення та підправки, різцевий відщепок.

Скупчення у кв. 3´ 2´-Г Д витягнуте з південного заходу на північний схід приблизно на 2 м. До його складу входили 3 нуклевидні куска, скол підправки площадки нуклеусу, відщепи (1 з ретушованою ділянкою), платівки та їх фрагменти, мікроплатівка.

Скупчення у кв. 1´ 2´-Г Д займало площу близько 1 м² і містило 107 знахідок. Це серединний різець, відщепи, платівки, мікроплатівки та їх фрагменти, тенхнічні сколи.

Така планіграфічна структура характерна для пам'яток типу майстерень, де відбувалось первинне розколювання кременю, підготовка та систематичне розщеплення нуклеусів з метою одерження заготовок і виготовлення знарядь.

На правому березі р. Сіверський Донець, на південний схід від с. Синичине зараз відомо кілька пам'яток пізньопалеолітичного часу, які дуже близькі за технікою розщеплення та геологічними умовами залягання культурного шару. Це майстерня з обробки кременю Вісла Балка, датована в межах фінального плейстоцену доалередським часом [Горелик, 2001, с. 307; Колесник, 2002, с. 141], майстерня біля с. Тетянівка [Коваль, 1995, с. 85]. Майстерня біля с. Синичине має багато спільних рис з Віслою Балкою, синхронна або трошки старша за неї [Колесник, 2002, с. 149].Цілком вірогідним є припущення, що ці пам'ятки утворюють єдиний культурий пласт. Також є підстави сподіватися на нові відкриття цьому регіоні.