Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного українського вченого, академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Більше 30 років літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди в с. Сковородинівка ретельно збирає пам'ятки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, пов'язані з образом народного мудреця.
При створенні музею йому були передані картини харківських художників А.М. Константинопольського "Сковорода серед студентів Київської академії", Б.Й. Вакса "Сковорода в Ковраї", Л.А. Насєдкіна "Сковорода серед селян", Г.О. Томенка "Сковорода в Харківському колегіумі", Ю.Н. Любавіна "Сковорода в Бабаях", бронзовий бюст поета роботи І.П. Кавалерідзе, скульптури І.П. Ястрєбова "Сковорода-мислитель" та Л.А. Твердянської "Мандрівний філософ", гіпсовий бюст роботи Б.П. Королькова, дерев'яне панно Р.О. Волинського, живописні портрети роботи А.В. Фітільова та А.А. Хмельницького. Поштовхом для їх створення послужив 250-річний ювілей просвітителя. Вони яскраво відбивають особистість Г.С. Сковороди, його життєвий шлях та суспільне оточення. На жаль, картини іноді містять недостовірні деталі. Так, в Б. Вакса костюми не у всьому відповідають епосі, а в І. Ястрєбова філософ держить товстий розкішний том своїх творів (хоча вони за його життя не друкувалися, рукописи ж мислителя є тоненькими зошитами).
І. Кавалерідзе на протязі життя часто звертався до образу Г.С. Сковороди, кожного разу розкриваючи його по-новому. Досить порівняти згаданий бюст з створеним тоді ж пам'ятником філософу в тій же Сковородинівці. Фотографії інших робіт великого скульптора на сковородинівську тему передав музеєві його родич Р. Синько.
Вдова народного художника УРСР К.Д. Трохименка продала музеєві етюди до його картини "Сковорода серед народу", що відбивають наполегливу роботу митця над образами мислителя та його оточення. 1963 р. художник, поет і бард Ю.І. Коваленко написав у Сковородинівці картину "Сковорода в дорозі", позували йому місцеві жителя. 1991 р. співробітники музею врятували картину, що перебувала в школі в неналежних умовах і, розшукавши художника, замовили йому новий варіант картини. Обидва варіанти оригінальне передають нерозривний зв'язок мандрівного філософа з народом. Втім, тема "Сковорода і простий народ" (в музеї їй присвячений ще й вітраж) дещо "заїжджена" митцями. Значно менше відбиті зв'язки мислителя з панівними верствами (не завжди ворожі) та різночинною інтелігенцією.
Для музею були виконані копії найдавніших портретів Сковороди, що зберігаються нині в Публічній бібліотеці в Петербурзі та музеї просвітителя в Переяславі-Хмельницькому, і картини С. Васильківського "Сковородинівський псалом".
Багато представлена в музеї графічна сковородіана. Це, насамперед, серії гравюр та естампів: "Художники Харкова до 250-річчя з дня народження г.С. Сковороди" (всього 23 автори), "Сковорода – народу" (Г. Якутович), "По сковородинівських місцях на Харківщині" (П.О. Болотін), ілюстрації В.І. Лопати до творів поета, В.Д. Чорнухи – до його байок (авторські гравюри та ескізи). Найдавнішою є літографія М. Самокиша та С. Васильківського "Г.С. Сковорода" (з альбому "Українська старовина"). Унікальний малюнок П.А. Шигимаги зберіг вигляд хати Г.С. Сковороди в Харкові перед її зруйнуванням у 1972 р. Художник відтворив також вигляд Пан-Іванівки (суч. Сковородинівка) часів Сковороди. Добірку екслібрисів на сковородинівську тему передали музеєві 1997 р. харківські художники (О.Ю. Киянський та ін.).
Музеєм зібрані присвячені Сковороді ювілейні конверти (випущені в СРСР, на Україні і в США), марки, поштові штемпелі, плакати, афіші, листівки.
Неодноразово звертався до образу Сковороди в своїх роботах (ксилографії, різьблені тарелі, металеве блюдо) народний майстер М.Ф. Колєнов. А. Покотюк, послідовник Реріхів, створив оригінальну дерев'яну "іконку": Г. Сковорода (в німбі) з книгою, прикрашеною реріхівською емблемою миру. На жаль, значно нижчим є художній рівень робіт А.А. Осипи (дерев'яний бюст) та О. оваля (таріль).
Майстром Т.Н. Демченко з Опішні створений керамічний бюст мислителя і дві вази з його портретами (1972, 1982). Третя подібна ваза створена Будянським фаянсовим заводом (1987, замовлена колгоспом ім. Сковороди) та майстром М. Варвинським з Полтави (2000, подарована музеєві Івашківським спиртозаводом). Керамічні портрети-медалі філософа створили його земляки з Чорнух Ю.І. Луценко і М.К. Посполітак і майстри з Харківського будинку народної творчості. Будянський фаянсовий завод випустив також настільні медалі та блюдця з портретами просвітителя. Образ мислителя відбитий в значках (1944, 1972, 1992, 1994, 2002), медалі (1972), монеті України (1996). Всі вони є в музеї. Є в його колекції також портрет філософа, витканий А.С. Бусловою, зображення Сковородинівського дубу в техніці батіку (Л.Г. Надєждіна) і навіть спортивна майка з портретом Сковороди (передана його родичем, спортивним тренером і краєзнавцем М.І. Полтавцевим).
Образотворча сковородіана музею продовжує поповнюватись. 2002 р. в ньому виставлялися картини творчої групи "Буріме", з яких в музеї залишилась робота О. Лазаренка "Світ ловив мене, але не спіймав". Барельєфний портрет мислителя (скульпт. А.І. Табатчиков) лодарував губернатор Є. Кушнарьов. Серію керамічних фігур – ілюстрацій до байок Сковороди – створив для музею скульптор П.Ф. Мось.