Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Етнографічні дослідження були одним з домінуючих напрямків роботи Музею Слобідської України. Співробітники музею продовжували розвідки за програмами і настановами, запровадженими першим завідувачем музею академіком М. Сумцовим. У опублікованій у першому випуску «Бюлетеня» програмі діяльності музею зазначалося, що завданням цієї наукової установи є вивчення українського народного життя. Програма націлювала на вивчення традиційних та сучасних явищ культури і побуту, виявлення динаміки їх розвитку та етнокультурних взаємовпливів. За пропозицією академіка М. Сумцова у Музеї було відкрито три відділи: історичний, художній та етнографічний, які присвячувались відомим діячам української культури: Г. Квітці-Основ’яненкові, С. Васильківському та О. Потебні. Експозиція музею складалася з тематичних комплексів, що розкривали народне будівництво (за допомогою моделей жител, фрагментів інтер’єрів, діапозитивів); одяг; їжу; місцеві промисли та ремесла; основні заняття населення; обряди та звичаї; народні знання; народне мистецтво.
Перший випуск «Бюлетеня» був повністю присвячений етнографії. У ньому були опубліковані науково обґрунтовані програми збору народознавчих матеріалів: програма для вуличних спостережень сучасного народного життя, короткий план обстеження базарів, ринків, ярмарків, програма для збору відомостей про оздоблення вікон у житлах на околицях міст і в селах, програма для збору обрядової випічки і відомостей про неї, відомостей про свята Трійці і Івана Купала.
Другий випуск видання був присвячений матеріалам про життя і творчість Г.С. Сковороди. Він також містить етнографічні матеріали. Зокрема слід відзначити статтю Р. Данковської про пам’ятки, речі на Слобожанщині, що зв’язані з ім’ям Сковороди; публікацію одного з музейних рукописів, який у вигляді художнього твору подавав картину простого «малоросійського» життя першої чверті ХІХ століття, підготовану І. Єрофіївим, огляд тогочасної німецької літератури з народознавства, складений А. Ковалівським на підставі журналів книгозбірні Музею.
Третій випуск «Бюлетеня» склали матеріали з художньої колекції Музею. Зокрема опубліковані і досліджені малюнки М.В. Гоголя з фондів, портрети С.І. Васильківського, один з незвичних малюнків козака-бандуриста, пожежні значки Слобожанщини.
В цілому етнографічні публікації «Бюлетеня» Музею Слобідської України оприлюднили цікаві унікальні матеріали, багато з яких не збереглося для наступних поколінь харківських музеєзнавців, у значній мірі втілили світогляд, методологію, дослідницькі підходи вітчизняних народознавців першої третини ХХ століття.