Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Економічний розвиток Російської імперії приваблював та приваблює пильну увагу істориків та економістів. В зв’язку з проведенням Великих реформ 60 – 70-х рр. ХІХ ст. перед керівництвом держави постало питання, яку торгівельно-промислову політику необхідно обрати для ефективного розвитку економіки країни?
Наше дослідження ставить за мету установити роль політики протекціонізму в розвитку економіки Російської імперії за два останніх десятиріччя ХІХ ст.
Актуальність теми дослідження визначається недостатньою опрацьованістю даної теми в історичній та економічній літературі. В пострадянський час об’єктивна оцінка та з’ясування особливостей протекціонізму в економічному житті Російської імперії не тільки розширять уявлення про наше минуле, але й будуть сприяти затвердженню нового сприйняття даної проблеми у вітчизняній історичній науці.
Протекціонізм – це економічна політика держави, яка націлена на захист національної економіки від іноземної конкуренції за допомогою підняття ввізних мит на імпорт, а також стимулювання вітчизняного виробника преміями за експорт своїх товарів за кордон.
З кінця 70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії почала проводитися політика заохочення всіх видів промисловості.
На протязі 80-х рр. ХІХ ст. російський уряд неодноразово піднімав митні тарифи на більшість товарів які завозилися до країни. Найбільше це торкнулося металургії, видобутку вугілля, транспортного машинобудування.
Так, наприклад, завдяки послідовним тарифно-митним заходам, на півдні Російської імперії була створена металургійна та вугільна промисловість.
За період з 1886 р. по 1896 р. в Донецько-Криворізькому економічному районі було засновано 12 металургійних заводів, 15 машинобудівних, понад 10 копалень.
Після прийняття в 1893 р. Програми розвитку промисловості та торгівлі, яка мала протекціоністський характер, в країні збільшилися темпи промислового виробництва та почалось зростання залізничного будівництва. В 90-ті рр. ХІХ ст. протяжність побудованих залізничних колій в країні перевищувала аналогічні показники за два попередніх десятиріччя разом взятих.
Так, якщо в 1893 р. російський експорт до Німеччини складав 353,4 млн. марок, то в 1897 р. – 708,4 млн. марок.
Своє повне виявлення торгівельно-промислова політика уряду Російської імперії знайшла в митному протекціонізмі. В 80-90 рр. ХІХ ст. уряд перейшов від підтримки окремих галузей промисловості (металургії, машинобудування) до заохочення індустріального розвитку держави взагалі.
Створення великої промисловості в Російській імперії в другій половині ХІХ ст. було історичною необхідністю. Індустріалізація 80-90 рр. ХІХ ст. була необхідна для збереження міжнародного становища країни. І протекціоністська система сприяла цьому.