Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Однією з форм наукової діяльності історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті (далі ІФТНУ) була участь його членів в роботі археологічних з’їздів.
Всеросійські археологічні з’їзди скликалися Московським археологічним товариством, починаючи з 1869 р. кожні три роки у різних містах Російської імперії. В періоди між з’їздами спеціально створені комісії проводили підготовчі роботи: розробляли програми археологічних досліджень, проводили розкопки, опрацьовували новий матеріал та готували плани і заходи проведення самих з’їздів. У періоди між з’їздами проводилися археологічні дослідження регіонів, де вони мали відбутися. Під час проведення з’їздів, окрім оприлюднення зроблених розвідок, доповідей і рефератів, влаштовувалися екскурсії і виставки зібраних знахідок та експонатів.
Від початку діяльності ІФТНУ його члени активно долучалися до роботи археологічних з’їздів. З 1890 р. депутати від ІФТНУ стають постійними учасникамипідготовчих комітетів, очолюють секції, виступають на засіданнях з’їздів, залучаються до обговорення доповідей.
ВпершеІФТНУ взяло участь у VIII археологічному з'їзді, що проходив у Москві у 1900 р. За запрошенням Московського археологічного товариства,наз’їзд був направлений О.І. Кирпичников.
Надалі члени товариства були незмінними учасниками археологічних заходів. Так, професор Новоросійського університету О.І. Маркевич був задіяний у роботі попереднього комітету і на засіданнях IX археологічного з’їзду, який проходив у Вільно. Він також виступав на засіданнях XI з'їзду у Києві і XII – у Харкові. Професори Ф.І. Успенський, О.І. Кирпичников і О.О. Кочубинський брали участь у IX та X археологічних з’їздах. Професор Е.Р. Фон-Штерн був учасником IX, X, XII та XIV з’їздів відповідно.
Поступово археологічними дослідженнями зацікавилися не тільки професори, викладачі університету, а й члени товариства, що представляли середню ланку освіти, тобто викладачі гімназій. Так, на XIII археологічний з’їзд, що проводився в Катеринославі у 1905 році, ІФТНУ представляли дев’ятеро осіб. Окрім викладачів Новоросійського університету: Е.Р. Фон-Штерна, О.А. Павловського, О.І. Томсона, І.А. Лінніченка і С.Г. Вілінського, були командировані чотири викладачі одеських гімназій: Х.П. Ящуржинський, О.В. Ристенко, І.В. Каменський, М.М. Туманов.
Учасники з’їздів, аналізуючи та підсумовуючи результати наукових археологічних досліджень, виступали вже на засіданнях ІФТНУ з доповідями, у яких знайомили учасників товариства з висновками і відкриттями, які відбувалися на з’їздах.
Всього ж, за період з 1890 по 1915 роки, від ІФТНУ були сформовані делегації, члени яких брали участь у підготовці і проведенні восьми подібних заходів у Москві, Вільно, Ризі, Києві, Харкові, Катеринославі, Чернігові і Новгороді.
Таким чином, члени ІФТНУ з моменту створення товариства активно долучалися до участі в археологічних з’їздах. Така діяльність відображала тогочасний процес піднесення розвитку археології як самостійної дисципліни і засвідчувала відповідність наукової роботи товариства тенденціям розвитку історичної науки останньої третини ХІХ – початку XX ст.