Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Вшановуючи світлу пам’ять видатного вченого, академіка АН України М.Ф. Сумцова, 155-річчя з дня народження якого відзначається цього року, ми згадуємо про те, що в його многогранній науковій спадщині почесне місце належить музейній діяльності, вершиною якої стало створення “Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди”, правонаступником якого є нашзаклад. Здобутки ХІМ у області науково-дослідної роботи є яскравим свідченням того, що нинішні колектив музею гідно продовжує справу своїх попередників.
Оскільки в умовах незалежності України та зростаючого інтересу суспільства до вітчизняної історії, перед Харківським історичним музеєм, як і всіма історичними музеями республіки, постало важливе завдання у висвітленні об’єктивного показу історичного розвитку держави та почесна місія у процесі формування історичного світогляду народу, для досягнення поставленої мети було зроблено переорієнтування роботи музею, в процесі якого пріоритетний напрям діяльності колективу зосереджено на науково-дослідній роботі, що передбачає широке вивчення невідомих сторінок та “білих плям” історії і культури Слобожанщини. Кожен науковий співробітник музею мав і має одну-дві особисті теми, це дослідження з археології, етнографії, історії краю XVII –XXI ст.
Така організація дозволила значно розширити спектр досліджень, сконцентрувати увагу науковців для роботи над маловивченими та раніше замовчуваними проблемами і темами. В ході наукових досліджень було виявлено значний обсяг нових матеріалів, що дозволило співробітникам музею підготувати і захистити 3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, видати монографію з археологічної тематики, щорічно публікувати у наукових, науково-популярних збірниках та періодичних виданнях понад 50 робіт, брати участь у Міжнародних, Всеукраїнських та міських наукових конференціях.
Прагнучи якнайширше популяризувати події вітчизняної історії, наукові співробітники музею надають допомогу закладам міста і області у підготовці науково-довідкових матеріалів до відзначення історичних і пам’ятних дат, зокрема заходів з відзначення подій, пов’язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини 17 століття, 295 річниці та підготовки до 300-ї річниці прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика, відзначення подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладанням українсько-шведського союзу, 300-річчя Полтавської битви, 90-річчя подій Української революції 1917-1921 років, 90-річниці Акта Злуки, пам’яті Героїв Крут.
Виходячи з нагальної необхідності в ретельному вивченні музейних збірок і колекцій, як умови подальшого розвитку музею, класифікації та наукової обробки джерел з метою підготовки їх для використання історичною наукою, а також створення нових експозицій і виставок, планомірно продовжується дослідження усіх груп музейних предметів. Результатом цієї діяльності є підготовка науково-уніфікованих паспортів, публікація наукових робіт, підготовка наукової документації для проведення реставраційних робіт, завдяки чому стала можливою у 2008 р. така видатна подія в житті колективу, як реставрація унікальної музейної реліквії козацької доби – єдиного в Україні гетьманського прапора XVII ст., що впродовж року проводилася у республіці Польщі у Музеї народів у Кракові. Особлива увага приділяється вивченню, науковому опису та постановці на державний облік предметів, що надійшли з колекції музею АТЗТ “Будянський фаянс”, оскільки ці предмети репрезентують унікальні колекції і зібрання фаянсових та фарфорових виробів одного із найбільших підприємств цієї галузі з к.XIX – поч.. XX ст., яскраво підтверджують багаті мистецькі вітчизняні здобутки і є унікальними зразками власних традицій художнього та побутового керамічного виробництва.
Традиційним напрямом науково-дослідної роботи музею є проведення щорічних археологічних експедицій з метою вивчення Верхньосалтівського катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів та Нетайлівського могильника біля с. Металівки, Вовчанського району, а також пізньопалеолітичної стоянки біля с. Кам’янки, Ізюмського району, Харківської області. Звіти за результати проведених досліджень подаються керівниками експедицій у Інститут археології НАН України, а вилучені пам’ятки демонструються на стаціонарних та пересувних виставках музею та вивчаються науковцями.
Одним з найважливіших напрямів науково-дослідної роботи музею є підготовка науково-проектної документації експозиції стаціонарних і пересувних виставок. Наукові концепції, структури, тематико-експозиційні плани стаціонарних експозицій рецензуються вченими вузів з наступним обговоренням і затвердженням на Вченій або Науково-методичній раді музею, що значною мірою забезпечує об’єктивність у висвітленні історичних подій, допомагає знайти правильні шляхи для її сприйняття та позитивної оцінки з боку відвідувачів.
Як обласний науково-методичний центр, ХІМ постійно забезпечує надання науково-методичної допомоги з усіх напрямів музейної діяльності музейним закладам області.
Своєрідним підсумком науково-дослідної роботи співробітників музею стала щорічна наукова конференція, на якій розглядаються проблеми розвитку музеєзнавства і музейної справи, дослідження історії і культури краю, питання збереження та популяризації історико-культурної спадщини. Наукова конференція проходить в рамках Сумцовських читань, названих на честь видатного українського ученого, фундатора та першого директора Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди, М.Ф. Сумцова, геній якого продовжує об’єднувати покоління українців, слугує притягальною силою для нових генерацій дослідників.