До питання створення наукової експозиції “Харківщина: сучасні здобутки і перспективи”

При слові «музей» у пересічного громадянина, який постійно перебуває у соціокультурному просторі, відразу домінує поняття «експозиція», яка є цілісною просторовою системою, де музейні предмети та інші експозиційні матеріали об’єднані концептуальним задумом – науковим і художнім. Виникає бажання назвати експозицію мовою музею – нею він говорить до відвідувачів. Словом такої мови є музейний предмет, який набуває в експозиційному просторі особливого звучання.

Сьогодні музей, і насамперед, його експозиція повинна бути відкрита у сьогодення, модерна і певною мірою магічна. Вона може дати людині те, що не в змозі надати ні освіта, ні друковані видання, ні телебачення, ні "Internet", ні інші досягнення цивілізації.

Історичний період, який розпочався з 1991 р. – якісно новий етап в історії нашої України, що поклав початок перехідного періоду, суть якого у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, зросла зацікавленість до історико-культурних надбань нації.

Донедавна, в ХІМ експозиції періоду Незалежності України були короткотерміновими, які діяли 1 рік чи кілька місяців, а в даний час взагалі не існує, виникає нагальна потреба у створенні стаціонарної повнопрофільної експозиції, яка буде виступати, на даний час, аналізом минулих 18 років.

При створенні проекту наукової концепції стаціонарної виставки "Харківщина сучасна: здобутки та перспективи" авторка зіткнулася з проблемою не повного дослідження в науковій літературі новітнього періоду. Джерельна база сучасних профільних досліджень має фрагментарний галузевий підхід. Швидкоплинність подій, невеликі хронологічні рамки періоду спонукають дослідників оперувати на рівні фактів, які не дають повного розуміння їх сутності. Тож висвітлення подій останнього десятиріччя буде вельми актуальним.

Експозиція повинна творитися з поєднання одночасно і вивчення багатьох тем, і спостереженнями за подіями, і участю в заходах різних напрямків, як тож, освітніх, культурних, соціальних, тощо, при цьому, комплектуючи фонди предметами музейного значення.

Завданням створення повнопрофільної експозиції є створення об’єктивної, забезпеченої різноманітними експонатами експозиції у відповідності ідейному замислові, методичним вимогам, та з урахуванням потреб сучасного музейного відвідувача усіх вікових груп. Оскільки, експозиція, яка має бути створена, є продовженням новітньої історії України всього 20 ст., хронологічні рамки її визначено – від 1991 р. – до сьогодення.

У ідейному замислі авторка пропонує показати ті зміни, які відбулися в Україні, при цьому, безпосередньо на Харківщині, або стосуються зазначеного регіону, взаємозв’язок, вплив одних на інші, та особливості, властиві Харківщині, як центру Слобожанщини.

Особливе місце вартує віддати м. Харкову, як центру культури, науки, освіти, медицини, промисловості, транспортному та вузловому центру Харківщини та Східної України.

За останні роки значно змінилося обличчя міста. З’явилися нові тенденції побудови багатоповерхівок покращеного планування, для задоволення потреб сучасної людини, які об’єднали цілі квартали, що виступають завершеним архітектурно-художнім надбанням міста.

З’явилася потреба у офісних будівлях нового типу, які раніше були у приміщеннях пристосованих, а зараз, відповідають новим бізнес-будівлям європейського зразка, спрямованих на розвиток середнього і малого бізнесу.

Особливе місце у житті харків’ян займає міський транспорт. У зв’язку з концентрацією підприємств та установ у центрі міста збільшуються пасажиро-потоки. Це обумовило необхідність розширення будівництва у місті метрополітену, який діє у складі трьох самостійних ліній. Така схема найбільш повно відповідає запитам пасажирів для швидкого сполучення між великими житловими масивами, головними місцями праці, громадським центром міста.

Великим попитом у харків’ян користуються маршрутні таксі.

Особливої уваги заслуговує Харківський аеропорт, який в Україні збудований першим у 1923 р. Нині аеропорт може забезпечити виконання 200 авіарейсів щоденно.

Південна залізниця забезпечує перевезення в межах Харківщини близько 10 млн. пасажирів.

З 12.07.02 р. започатковано швидкісне пасажирське сполучення залізницею між Харковом і Києвом (перший "Столичний експрес" мав 7 пасажирських вагонів та вагон-бар з індивідуальним освітленням, кондиціонерами, телевізорами та ін.)

Швидкість "Столичного експресу" рівняється 140-160 км/год.

За встановленими рамками статті за автором лишається можливість лише перерахувати проблеми у проекті наукової концепції.

А це:

питання культурного життя Харківщини;

освіта, наука;

ЗМІ;

нові технології, та інші.

Отже, передбачено показ музейних предметів, які набудуть у експозиції статусу оригінальності, тобто таких, яким притаманні властивості інформативності, експресивності, атрактивності, репрезентативності й асоціативності.

Заплановано також, експозиційні комплекси, як основної структурної одиниці більшості експозицій, що передбачає смислове і візуальне об’єднання експонатів.

Для оптимального компонування експозиційних матеріалів вибрано наступні способи групування, а саме виділення експозиційних центрів і провідних експонатів, що несуть смислове і візуальне навантаження, виявлення внутрішнього зв’язку між предметами – прийом опредметнення письмових джерел, зіставлення або протиставлення експонатів, розрядка, спосіб створення простору навколо експоната, виділення першого і другого планів, створення прихованого плану експозиції (в турнікетах, стендах, вітринах).

Підсумовуючи вище зазначене, авторка прагне до створення "сьогоднішньої" музейної експозиції, яка за своєю суттю буде подібною експозиційно-художньому ребусу. Експозиція не буде підручником, а мистецьким твором, а саме у процесі розглядання інтелектуальна й емоційна праця відвідувача не закінчується у кінці огляду. Така експозиція провокує відвідувача на співпрацю – вона ставить йому нові й нові запитання на які потрібно знаходити відповіді.

Будуючи експозицію, програмуємо її на 10-15 років вперед. Працюючи над її побудовою, ми по суті створюємо умовну модель нашого уявлення про істину. І найближчим нашим досягненням буде її сприйняття і позитивна оцінка відвідувачів.