Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Хронологія поховань Протопопівського курганного могильника

Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова

Бабенко Леонід Іванович

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Визначення хронологічних рамок як пам'ятки в цілому, так і її окремих комплексів є однією з актуальних задач при аналізі матеріалів могильника. Це дозволяє простежити динаміку розвитку могильника та більш точно визначити його місце в системі старожитностей скіфської доби місцевого населення.

Найбільш точно визначені дати дають комплекси зі знахідками давньогрецьких амфор. Знахідка в кургані № 1/1973 пухлогорлої хіоської амфори розвиненого варіанту (тип III-В за типологією С.Ю. Монаховим) дозволяє обмежити дату поховання 80-70 рр. V ст. до н.е., а з урахуванням можливого запізнення ‑ другою чвертю V ст. до н.е.

Другою чвертю V ст. до н.е. датується знаменська серія піфоїдного типу фасоських амфор (тип I-А-3), до якого належить і фасоська амфора, що була виявлена у зруйнованому кургані 1976 року.

Дату кургану № 5 визначають, насамперед, бляхи у вигляді зігнутого у кільце вовкоподібного хижака. Подібні бляхи були знайдені в курганах, більшість яких можна впевнено датувати першою половиною V ст. до н.е. - № 2 біля с. Волковці, № 8 групи Частих, № 499 біля с. Басівка, № 491 біля с. Макіївка, № 398 біля с. Журівка, курган Кулаківського, № 6 біля с. Ковалівка. А.Ю. Алексєєв обмежує дату подібних комплексів рамками другої чверті V ст. до н.е. і відносить їх до найбільш ранніх поховань виділеної їм II хронологічної групи. Цій даті не суперечать і інші предмети комплексу ‑ дрібні круглі бляшки з гладкою поверхнею та бронзові наконечники стріл, репрезентовані варіантами, характерними для наконечників другої хронологічної групи (насамперед, базисними). Таким чином, найбільш ймовірна дата комплексу ‑ друга чверть V ст. до н.е.

Більш широкі хронологічні рамки має курган № 3 біля с. Протопопівка. Бронзові Г-подібні псалії з розтрубоподібними закінченнями добре відомі в багатьох пам'ятках Лісостепу, в степових курганах (I Завадська та IV Іспанова Могили), а також у багатьох похованнях Німфейського могильника. Всі ці пам'ятки не виходять за межі другої-третьої чверті V ст. до н.е. Нащічники у вигляді багатопалої лапи з'являються у пам'ятках ще на початку другої чверті V ст. до н.е. ‑ курган № 2, Стайкин Верх і продовжують існувати до початку IV ст. до н.е. - Солоха. Налобники у вигляді ромба зі зрізаними вершинами (шестикутні) відомі на протязі V ст. до н.е., але згідно хронологічної схеми, запропонованої А.Ю. Алексєєвим, вони не виходять за рамки другої-третьої чверті цього століття. Важливе значення для датування пам'ятки має присутність пронизок-висячих замочків, що також отримали розповсюдження саме у цей час. Це дозволяє обмежити хронологічні рамки Протопопівського кургану № 3 другою-третьою чвертями V ст. до н.е. Можливо, слід віддати перевагу саме другій чверті, зважаючи на присутність у комплексі дрібних ромбоподібних бляшок, більш характерних для пам'яток першої половини V ст. до н.е.

Дату ще чотирьох комплексів визначають репрезентовані у похованнях наконечники стріл. Набір з кургану № 1/1976 репрезентують 6 наконечників ‑ 5 трилопатевих з внутрішньою втулкою та П- або Λ-подібним ложком, так званих "базисних", та трилопатевий наконечник з виділеною втулкою та П-подібним ложком. Базисні наконечники цього набору відрізняються від найбільш ранніх наконечників цього типу більш стрункими, витягнутими пропорціями. Подібні наконечники входили до складу набору з кургану № 5, а також до сагайдачного набору Коротичанського кургану, хронологічні рамки якого визначаються в межах другої чверті V ст. до н.е. Наконечники з виділеною втулкою та П-подібним ложком добре репрезентовані в сагайдачних наборах курганів №1/1973 та № 5. Протопопівського могильника, а також Коротичанського кургану. Це дозволяє запропонувати як ймовірну дату комплексу другу чверть V ст. до н.е.

Ще два поховання могильника (№№ 4 та 6) містили дуже малорепрезентативні сагайдачні набори ‑ по два наконечника. До складу кожного з цих наборів входили по одному майже ідентичному "базисному" наконечнику з внутрішньою втулкою та парою паралельних поглиблень на гранях. Подібні наконечники добре відомі в наборі кургану № 5 Протопопівського могильника та Коротичанського кургану. Можливо, дата для цих комплексів в межах тієї ж другої чверті V ст. до н.е. виглядає дещо завузькою, але вона є цілком прийнятною.

Найбільш цікавий за складом репрезентованих типів сагайдачний набір з кургану № 2. Практично половину набору (6 екземплярів) складають так звані "базисні" наконечники, добре представлені і у решти наборів могильника. З другої половини V ст. до н.е. подібні наконечники практично виходять зі вжитку. Разом з тим до набору входить декілька наконечників, що отримали широке розповсюдження в наборах IV ст. до н.е., особливо його другої половини. Насамперед, це тригранні наконечники з внутрішньою втулкою, скошеними до середини гранями біля зрізу втулки; один з коротким П-подібним ложком, інший ‑ з парою ледь помітних поглиблень в нижній частині граней, а також трилопатевий наконечник з короткою виділеною втулкою та П-подібним ложком на 1/4 довжини голівки. Однак навряд це є беззаперечною підставою для перенесення пізньої дати на весь комплекс. Загальна хронологія Протопопівського могильника та переважання у наборі базисних наконечників спонукають схилитися до думки, що формування сагайдачного набору з кургану № 2 відбувалося на межі побутування наконечників обох груп. Скоріш за все, це найпізніший поховальний комплекс могильника, хронологічні рамки якого слід визначати в межах другої половини V ст. до н.е., можливо його третьої чверті.

Таким чином, можна констатувати, що більшість поховальних комплексів могильника вписується у досить вузькі хронологічні рамки, обмежені другою чвертю - серединою V ст. до н.е., що і визначає термін його функціонування.