Нові дослідження стоянки пізнього палеоліту біля с. Кам’янка

Пізньопалеолітична експедиція Харківського історичного музею влітку 2008 року продовжила дослідження стоянки біля с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області. В роботі експедиції традиційно брали участь гуртківці Харківського міського Палацу дитячої та юнацької творчості під керівництвом Ю. О. Чижової, фінансова підтримка була надана Фондом О. Фельдмана.

Стоянку біля с. Кам’янка було відкрито 2004 р., з 2005 р. розпочались стаціонарні дослідження. Місцезнаходження пам’ятки – високий мис при впадінні до р. Сіверський Донець невеличкої правої притоки р. Суха Кам’янка. Територія мису розорюється. Земля належить фермерському господарству "Іскра", голова Верцун В. Л, якому, користуючись нагодою, хочу висловити подяку за розуміння і підтримку.

Культурний шар пам'ятки залягає на стику давньоголоценового грунту та причорноморського лесу. Він представлений розщепленим кременем, що демонструє всі стадії обробки, фрагментами кісток тварин, дрібними шматочками жовтої вохри, вугілля та лімоніту. Спостерігається падіння рівня залягання знахідок, що відповідає зниженню рельєфа у північному напрямку до р. Сіверський Донець і збільшенню потужності голоценових відкладів. Культурний шар має вигляд структури, розтягнутої по вертикалі внаслідок голоценового грунтоутворення та діяльності риючих тварин і не має специфічного забарвлення.

Загальна площа, досліджена на стоянці суцільним розкопом, становить 66 м², з них в сезоні 2008 р. – 27м², з яких 15 м² становили ділянку, законсервовану минулого року, 12 м² було прирізано. Культурний шар на місці розкопу цього року було досліджено повністю. Під час розкопок було використано методику дослідження культурного шару умовними горизонтами потужністю близько 5 см., з фіксацією знахідок по квадратах за допомогою креслень, фотозйомки та нівелювання.

Колекція артефактів 2008 р. складається з 1022 екземплярів, з них 9 припадає на підйомний матеріал, з розкопу походять 973 предмети: 908 датуються пізнім палеолітом, 65 – часом неоліту-енеоліту.

Знахідки, що відносяться до останньої групи, походять, переважно, з верхнього шару ґрунту, що зруйнований оранкою. Також вони спущені по кротовинах в культурний шар пізнього палеоліту, але дуже чітко відрізняються завдяки характеру сировини та відсутності патини.

Колекція розпадається на наступні групи: пластинки, відщепи та їх фрагменти, сколи формування та підправки нуклеусів, лусочки, уламки (в тому числі уламки жовен). Артефакти з вторинною обробкою представлені концевим скребком на масивному відщепі з виїмками з одного краю.

Пізньопалеолітична колекція налічує 906 артефакт. В якості сировини використовувався місцевий якісний кремінь сірого коліру, прозорий. Всі знахідки з цієї колекції вкриває патина від густої молочно-білої до легкої димчастої. На частині предметів ‑ кальцитові натьоки. Група нуклеусів представлена трьохплощадковими аморфними та кубовидними (4 екз.), двохплощадковими (2 екз.) та торцевими (3 екз.) формами. Нуклевидних кусков 10 екз., в тому числі 5 пренуклеусів. Група технічних сколів налічує 92 екз. і представлена сколами формування та підживлення нуклеусів, реберчастими сколами та їх фрагментами. Відщепів та їх фрагментів 312 екз., пластини, пластинки та їх фрагменти ‑ 90 екз., мікропластинки та їх фрагменти – 11 екз. До групи знарядьналежать різці: боковий на пластині та двогранний серединний симетричний на масивному напівпервинному відщепі; 4 знаряддя на відщепах з ретушованими віїмками; 3 мікропластинки з притупленим краєм; фрагмент знаряддя з ретушованою ділянкою; пластина трискатна з ретушшю утилізації. Лусочок і уламків відповідно 288 та 127 екз.

Найбільш цінними знахідками 2008 р. можна вважати фрагмент стінки трубчастої кістки бізона та мікропластинок з притупленим краєм. Аналіз існуючої колекції знарядь дає можливість віднести стоянку біля с. Кам’янка до кола граветських пам’яток (Супонево, Говоруха, Мин’євський Яр, Мізін). Продовження досліджень дозволить більш чітко визначити її функціональну належність і хронологічну позицію.