Харківський історичний музей

Матеріали Героя Радянського Союзу О.Г. Зубарєва у колекції ХІМ

Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова

Горлова Тетяна Андріївна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

22 червня 1941 р. фашистські війська віроломно вторглися на територію Радянського Союзу. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Десятки мільйонів людей були мобілізовані в армію, від їхнього героїзму і мужності залежала доля боїв і військових кампаній. Але велике значення у війні мала і антифашистська боротьба населення окупованих територій. За роки війни більше 6200 партизанських загонів та підпільних груп билися проти ворога.

Героїчно діяло підпілля і на Україні. Особливо міцним і організованим воно було у Харківській, Ворошиловградській, Житомирській та Київській областях.

Партійне підпілля у Харківській області очолив Бакулін І.І., першим секретарем підпільного обкому комсомолу став Зубарєв Олександр Гордійович.

Зубарєв О.Г. народився у 1916 р. у родині робітників м. Дружківки. Закінчив семирічку, а потім школу фабрично-заводського навчання. З 1933 р. по 1938 р. навчався в Харківському державному педагогічному інституті на географічному факультеті. Навчався успішно, одержав диплом з відзнакою, приймав активну участь у громадському житті інституту. В інституті він зустрівся зі студенткою Катериною Денисовою, яка стала його дружиною. У 1938 р. у них народився син Віталій. Після закінчення інституту в 1938 р. Зубарєв О.Г. учителював у школі № 88 у селищі ХТЗ. Він був гарним педагогом-географом, активно займався громадською роботою. Згодом він стає комсоргом школи, а через деякий час Олександра Гордійовича обирають секретарем Орджонікідзевського райкому комсомолу.

Харківський підпільний обком комсомолу був створений відповідно до рішення ЦК ЛКСМУ на початку жовтня 1941 р. Крім Зубарєва О.Г. до його складу ввійшли Глущенко П.А. і Нікітіна Г.О. Основним місцем роботи і явки була обрана квартира Нікітіної по вулиці Артема, 23, куди під виглядом чоловіка Галини переїхав Зубарєв О.

Підпільний обком комсомолу жив і боровся короткий час, усього три місяці. За цей період було проведено чотири засідання обкому, на яких обговорювалися питання керівництва райкомами комсомолу та справи організації агітаційно-масової роботи серед населення, складено12 різних текстів листівок загальною кількістю 600 екземплярів, що писалися від руки і поширювалися в місті та районах Харківської області. На початку 1942 року фашистам вдалось натрапити на слід підпільників і заарештувати їх. 15 лютого 1942 р. після численних допитів і катувань Зубарєва О.Г. і Нікітіну Г.О. розстріляли.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 р. Зубарєву Олександру Гордійовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пам'ятник Герою встановлений у сквері Перемоги в Харкові, бюст – біля школи №  88, де створений музей. На батьківщині його ім'я носять середня школа, вулиця, де також встановлені бюст і меморіальна дошка.

У Харківському історичному музеї зберігається комплекс матеріалів, присвячених Герою Радянського Союзу Зубарєву О.Г., що налічує 20 музейних предметів. Це особисті речі Зубарєва О.Г., його документи, фото, дослідницькі матеріали, спогади людей, які були знайомі з Олександром Гордійовичем.

Збирався комплекс протягом багатьох років. Першим до музею надійшов диплом Зубарєва О.Г. про закінчення Харківського державного педагогічного інституту, датований 29.08.1939 р. (інв.14297). Його у 1946 р. передала дружина Зубарєва О.Г. Зубарєва Катерина Андріївна.

Продовжували поступати матеріали до музею і у 50-х – 60-х рр. 20 ст. У 1957 р. мати Г. Нікітіної Павленко Г.І. передала у ХІМ черевики Зубарєва О.Г. (Ш-95). У 1958 р. у Харківських художньо-виробничих майстернях худфонду СРСР на замовлення були зроблені бюсти героїв-підпільників, серед них – бюст Зубарєва О.Г. (С-156).

Але найбільшою кількістю предметів комплекс поповнився у 60-х рр. 20 ст. Саме у цей період відомий дослідник Харківського партійного та комсомольського підпілля у роки Великої Вітчизняної війни Рибалов В.О. передав Харківському історичному музею 4 документи: останній лист Зубарєва О.Г. до дружини, датований 13.10.1941 р. (Д-12888), щоденник Олександра Гордійовича за 1937 р. (Д-12887), перелік пам'ятних місць життя та праці членів Харківського підпільного обкому комсомолу (НДФ-2339), спогади Зубарєвої К.А. про чоловіка (НДФ-3461) і 2 фото будинку № 17 по вулиці Артема, де знаходилась перша конспіративна квартира О. Зубарєва (ОФ-16478/1,2). Тоді ж Зубарєва К.А. передала до музею 2 фото: "Випуск географічного факультету Харківського педінституту. 1938 р." (ОФ-15025), "1-й випуск учнів 10 класу сш № 88 міста Харкова. 1939 р." (ОФ-15026) і 1 документ – Грамоту про присвоєння Зубарєву О.Г. звання Героя Радянського Союзу (Д - 13828).

Особливу увагу до себе привертають 2 документи – останній лист Зубарєва О.Г. до дружини та його щоденник. Ці документи найчастіше цитуються дослідниками Харківського партійного та комсомольського підпілля, оскільки саме вони розповідають про мрії, почуття, сподівання Олександра Зубарєва, характеризують його як людину організовану, цілеспрямовану, наполегливу і водночас добру, просту і привабливу, що дуже важливо для розуміння того, чому саме Зубарєв О.Г. був призначений секретарем підпільного обкому комсомолу.

У 70-х - 80-х рр. 20 ст. до фондів музею надійшли ще 8 предметів за даною тематикою. Серед них 6 документів: оповідання В.О. Рибалова "Их было трое" про роботу Харківського підпільного обкому комсомолу (НДФ-3456), спогади про Олександра Зубарєва колишнього старшого піонервожатого харківської середньої школи № 88 Дехтяря Я.М. (НДФ-3771) і Бєрднікової М.Г. (НДФ-7662), довідка від 13.06.1940 р. про закінчення Зубарєвим О.Г. Харківського державного педінституту (НДФ-7663), довідка від 07.08.1933 р. про те, що Зубарєв О.Г. з 15.05.1933 р. по серпень 1933 р. працював головою юнсекції при ЗК ЛКСМУ та вирізка з газети з текстом пісні про Зубарєва О.Г. (НДФ-7660); фото Олександра Гордійовича (ОФ-23302) та його портрет (НДФ-4080), зроблений невідомим художником.

Таким чином, провівши аналіз даного комплексу матеріалів, ми бачимо, що хоч він і невеликий за чисельністю, але досить різноманітний за складом, цікавий за змістом. Саме це дозволяє цим матеріалам займати гідне місце у музейній колекції.