Музей і сучасність
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Сьогодні, при формуванні в Україні відкритого громадянського суспільства, музеї набувають особливого значення, як хранителі духовних вартостей, гуманного ресурсу, оскільки у них зберігається понад 10 млн. пам'яток. Це справді безцінна скарбниця світової та національної культури, за яку ми, музейники, відповідаємо перед нащадками і яку маємо використати для духовного розвитку всієї української спільноти.
У сучасних розвинутих суспільствах значення музеїв переосмислюється, науково досліджується, стає предметом наукового дискурсу, обговорюється в різних верствах суспільства.
В Україні намітилися позитивні зміни в підході держави до проведення музейної політики. Значною мірою цьому сприяв Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку музеїв України», на виконання якого у березні 2002 р. Урядом затверджено Програму розвитку музейної справи на період до 2005 р. Програма, яка вже реалізовується, ставить за мету досягнення структурної та функціональної цілісності музейної сфери, створення оптимальних умов для реалізації музеями їх соціальних функцій.
На сучасному етапі підвищується роль регіонального фактору в музейному будівництві, що є запорукою збереження самобутності, оригінальності духовної та матеріальної культури певної історичної території краю. Важлива роль в цьому процесі належить Регіональній програмі розвитку музейної справи Харківської області на 2001-2005 рр.
Розвиток музейної справи на Харківщині є невід'ємною частиною загальнонаціонального соціокультурного процесу та базується на державних програмах «Музейна безпека», розвитку культурно-дозвіллєвої сфери, Регіональній комплексній програмі соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010р., ухваленій рішенням VII сесії Харківської обласної Ради XXIII скликання 20 серпня 1999 р.
Сучасна музейна мережа Харківщини має багатопрофільний характер, складається із закладів різноманітних за статусом, типом, формою власності. Переважання музеїв краєзнавчого профілю у районах області забезпечує комплексність підходів до реалізації ними своїх соціальних функцій, в першу чергу документування процесів та явищ природного й соціального середовища. На сучасному етапі набуло актуальності питання реформування культурно-дозвіллєвої сфери, що дає можливість ефективніше реалізувати одну з головних функцій музеїв – освітньо-виховну, шляхом створення поліфункціональних закладів культури, музеїв нового типу.
У плані виконання Указу Президента України та регіональної програми розвитку музейної справи Харківської області Харківським історичним музеєм проведена значна робота спрямована на створення необхідних умов для збереженнята широкого використання кращих надбань культурної спадщини Слобожанщини у справі формування у масовій свідомості високих духовно-моральних цінностей, виховання патріотизму та любові до рідного краю. Незважаючи на складні фінансові умови і труднощі, пов'язані з переїздом у нове приміщення, робота продовжувалася за всіма напрямами музейної діяльності. Пріоритетним напрямом діяльності музею в цей період стало наукове вивчення і опис музейних колекцій, археологічні дослідження, виставкова робота. У 2000-2001 рр. на базі музейних археологічних колекцій 2 співробітники музею захистили кандидатські дисертації, було атрибутовано 6195 музейних предметів, належна увага надавалася вивченню актуальних проблем і тем, пов'язаних з мало відомими подіями і явищами історії та культури Слобожанщини. У результаті проведеної роботи у 2003 р. була захищена ще одна кандидатська дисертація, а також підготовлено і опубліковано в наукових збірках та періодичних виданнях понад 180 робіт. Співробітники музею брали участь у 29 міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, в роботі другого і третього Московських міжнародних колоквіумів та Харківському міжнародному симпозіумі з проблем вивчення культури населення Хазарського каганату.
Співробітники музею залучалися до офіційного опонування при захисті кандидатської дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук аспірантом ХДАК,та підготовки відгуків на автореферати кандидатських дисертацій аспірантів Інституту археології АН України, Харківської академії дизайну та мистецтв, Львівської академії мистецтв.
Новим напрямом наукової діяльності музею останніх років стало найширше сприяння розвитку наукових досліджень студентської молоді та учнів, що передбачає не лише знайомство з музейними колекціями та зібраннями, а й конкретну участь у їх атрибуції. З цією метою у відділі фондів організоване планомірне вивчення та реставрація предметів, що мають наукову і художню цінність, науковцями і студентами Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Для студентів історичного факультету національного університету ім. Каразіна та майбутніх працівників митної служби Академії харчової промисловості підготовлений і читається спеціальний цикл лекцій. Співробітники ХІМ є постійними учасниками підготовки та проведення роботи секції етнографії МАН, та щорічної дитячої науково-практичної конференції, яка проходить в рамках дитячого фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «Кроковеє коло», беруть участь у підготовці і проведенні обласного семінару-практикуму вчителів шкіл – керівників фольклорно-етнографічних гуртків.
Згідно з угодою про співробітництво між Харківською державною академією культури та історичним музеєм, з метою формування у студентів практичних навиків майбутньої професійної діяльності, на базі музею, відповідно з робочим планом, щорічно проводиться виробнича практика студентів факультету культурології за спеціальністю «Музейна справа» та «Культурологія». У 2000-2003 рр. в фонди музею надійшло 4154 музейних предметів. Це 2697 цінних археологічних пам'яток з Верхньо-Салтівського катакомбного могильника біля с. Верхній Салтів, Вовчанського району, пізньопалеолітичної майстерні біля с. Синичине Ізюмського району, які були одержані в результаті проведення археологічних експедицій відділу археології.
Унікальну колекцію, що налічує понад 300 предметів, передала музею родина заслуженого художника України Г.І. Мегмедова. Це раритетні документи із сімейного архіву, фотографії, живописні твори. 240 предметів, які мають історичну та культурну цінність, передав у музей Харківський благодійний фонд «АВЕК».
Наступним напрямом работи історичного музею стала виставкова діяльність. У 2000-2003 рр., завдяки ініціативі і наполегливості співробітників музею, було підготовлено і експонувалося на музейних площах та за його межами 50 виставок, де було представлено 23612 музейних предметів. Отже у непростий час перехідного періоду держави і тих нелегких обставинах, у яких опинився історичний музей, колектив зміг утримати свій рейтинг, про що найпереконливіше свідчить постійний ріст відвідувачів, яке виросло з 109 тис. у 2000р. до 189 тис. у 2002р. Сьогодні перед колективом музею найважливішим питанням стало створення повнопрофільної стаціонарної експозиції, подальша популяризація всіма доступними засобами музейних зібрань, комплектування музейних зібрань, продовження роботи з надання науково-методичної та практичної допомоги регіональним і недержавним музеям міста і області з усіх питань музейної роботи та краєзнавства, координація науково-дослідної роботи регіональних музеїв Харківщини. Наукові дослідження співробітників дають змогу зробити черговий крок в розвитку науково-дослідної роботи музею. Цього року будуть підготовлені каталоги ряду фондових колекцій, майже завершена підготовка монографічної роботи з дослідження археологічних колекцій музею, підготовлено кілька методичних рекомендацій з опису музейних предметів та ін. Це солідні напрацювання, які мають право претендувати на окреме видання, і потрібна наполеглива робота з пошуку спонсорів.
Отже і сьогодні, славне дітище академіка М.Ф. Сумцова, Харківський історичний музей, живе і прагне бути достойним свого славного засновника, продовжувати започатковану ним справу збереження, вивчення і популяризації історії Слобожанщини, збагачувати її новими творчими здобутками.