Музей і сучасність
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Історія музеїв та університетів налічує багато століть і є тісно пов’язаною спільним корінням. В той же час, така форма музейної роботи як музей історії вищого навчального закладу (ВНЗ) є порівняно новою для нашої країни та не досить типовою для світової практики. Можна з певністю казати, що музеї історії ВНЗ є характерними та широко поширеними для країн СНД, де вони масово створювалися з кінця 1960 – в 1970-х рр. та для Нідерландів; в інших країнах випадки створення музеїв такого профілю є одиничними.
На сьогоднішній день при ВНЗ Харкова існує 11 діючих музеїв історії, що паспортизовані відповідно до вимог існуючого законодавства. Динаміка їх виникнення, розміри експозиції та колекцій можуть бути охарактеризовані за допомогою нижченаведеної таблиці (данні на 2001 р.):
На сьогоднішній день, в низці музеїв відбулися або відбуваються роботи з реекспозиції або розширення, на що є свої вагомі підстави. На відміну від 1960-70-х рр., коли музеї історії ВНЗ переважно створювалися за ініціативою партійних комітетів та були куровані кафедрами історії КПРС, виконуючи функції патріотичного виховання молоді, сучасні умови висувають дещо нові вимоги щодо їх обліку, структури та діяльності. Серед таких можна назвати як зростання значущості закладів вищої освіти в Харкові та нові умови їх діяльності, що обумовлюють існування конкуренції за залучення абітурієнтів, так і зміни в історіографії, історичних поглядах щодо потреб відображення нового, сучасного етапу історії ВНЗ та широке використання нових естетичних рішень та нових художніх засобів побудови експозиції.
Як наслідок, активізуються інші напрямки діяльності музеїв історії ВНЗ. Зростає значення презентаційної функції музею, що має підтверджувати високий авторитет та досягнення ВНЗ, його традиції. Сформовані фонди музеїв та ефективний науково-довідковий аппарат накопичені за роки їх існування дозволяють музеям брати активну участь в підготовці видань з історії ВНЗ, рекламних буклетів, персональних довідників. Розширюється виставкова діяльность щодо як фахових, так і не фахових колекцій. Перспективним є створення фахових наукових архівів при музеях історії ВНЗ.[1] Відповідно, зростає значення набуває організації фондової роботи; систематичного комплектування та ретельної обробки фондів, створення ефективного науково-довідкового апарату.
На сьогодні, існує тенденція щодо розгортання музейних комплексів в яких на базі фахового музейного колективу об'єднується декілька взаємопов’язаних напрямків роботи. Перший досвід такого роду здійснено в Харківський державній академії міського господарства (2001 р.); на стадії вирішення питання розгортання МК в інших великих ВНЗ міста, музеїв історії, які мають великі та цінні колекції – НТУ «ХПІ» та ХНУ ім. В.Н. Каразіна.
Схема 1. Структура МК ХДАМГ
Можна припустити, що поєднання в межах єдиного організаційного центру зазначених видів та напрямків діяльностідозволить як отримати поважний осередок суспільного життя ВНЗ так і цінний інформаційний та фаховий центр, де буде вирішено проблему фахової координації робіт зі зберігання, комплектування, утримання та використання як історичних так і прикладних колекцій і баз даних.
[1]Так, в НМ НТУ “ХПІ” ситематично накопичуються матеріали (рукописи, документи, фтографії) персоналій – видатних науковців та викладачів НТУ “ХПІ”, що є доступними для студентів та аспіратнів. Перспективною є обробка переданих до МК ХДАМГ колекцій Почесного члена Академії архитектури та Почесного члена Спілки краєзнавців А.Ю.Лейбфрейда.