До питання про створення музею МДПК

Відкриття 21 серпня 1993 року Харківського міського Дитячого Палацу культури стало на той час чи не найпершою вагомою подією у культурному житті міста за короткий період існування молодої української держави, що відзначила напередодні другу річницю свого існування.

Поміж тим, плинність часу невблаганна, і Палац, майже ровесник української державності, готується до відзначення свого першого, десятирічного, ювілею. За цей, досить короткий термін здобутки педагогічного колективу без перебільшення можна вважати вражаючими – численні вихованці Палацу, його творчі колективи стали неодноразовими переможцями конкурсів, зльотів, фестивалів різних рівнів – регіональних, всеукраїнських, міжнародних.

Серед різноманітних запланованих заходів, що повинні окреслити головні підсумки десятирічної роботи колективу, запропонована ідея створення музею МДПК, якому відводиться важлива роль у популяризації діяльності Палацу.

При створенні будь-якого відомчого музею успіх справи багато в чому залежить від урахування специфіки установи, що, нарешті, і визначає структуру музея, його основні функції та напрями діяльності. Вважаємо за доцільне запропонувати наступну структуру експозиції майбутнього музею, що складалася б із трьох розділів – вступу, основної частини та заключення.

Вступна частина має бути присвячена безпосередньо історії створення МДПК. Матеріал доцільно подати у лаконічній, інформативно насиченій формі з використанням мінімальної кількості документів та фотографій (вигляд місцевості до забудови, закладка першого каменю, урочисте відкриття Палацу тощо). У цьому ж розділі доречно використати матеріали про відкриття пам’ятника М.В. Ломоносову та репрезентувати схему структури підрозділів Палацу.

Структура другої, основної частини експозиції, відповідатиме безпосередньо структурі педагогічних відділів Палацу і буде присвячена творчим здобуткам вихованців численних гуртків. Найбільш репрезентативними у цьому відношенні є матеріали науково-технічного та художньо-естетичного відділів. При демонстрації основних напрямів роботи цих відділів головну увагу доцільно приділити численним роботам вихованців, в першу чергу тим, що стали переможцями конкурсів різних рівнів. Подібні роботи вирізняються як найбільшою видовищністю, так і різноманіттям – для художньо-естетичного відділу це малюнки, вироби з глини, бісеру, плетіння тощо, для науково-технічного відділу – це, насамперед, моделі літаків, автомобілів, ракет, кораблів. Матеріал буде подано покомплексно, кожен окремий комплекс буде відповідати певному гуртку і містити, крім поробок, коротку інформацію про гурток, дипломи переможців та їх фотографії тощо.

При демонстрації здобутків вихованців гуртків та творчих колективів інших відділів необхідно враховувати специфіку їх роботи. Так, досягнення колективів художнього відділу (насамперед, це хореографічний та вокальний напрями, циркова студія) доцільно проілюструвати з більш широким використанням фотографій, а в оптимальному варіанті – коротких відеороликів, що містили б попурі найбільш видовищних виступів. Здобутки вихованців спортивного відділу будуть краще сприйматися у разі побудови вітрини спортивної слави, з демонстрацією в останній різноманітних грамот, кубків та інших призів, отриманих на змаганнях. Для демонстрації досягнень вихованців туристсько-краєзнавчого відділу доцільно навести карту маршрутів їх походів, результати досягнень в конкурсах Малої Академії наук, тощо.

Третій розділ експозиції буде присвячено демонстрації здобутків вихованців Палацу за останній час (3-6 місяців). Його матеріали будуть постійно поновлюватися, що дозволить отримувати оперативну інформацію про новітні досягнення Палацу.

Запропонована структура музею зробе можливим його широке застосування у педагогічному навчально-виховному процесі. Надання широкої та оперативної інформації про діяльність колективів та гуртків різних напрямів сприятиме зростанню почуття патріотизму у вихованців за свій Палац у широкому розумінні. Адже не секрет, що у більшості випадків вони не отримують інформації подібного змісту, обмежуючись вузькими інтересами свого колективу. Для формування почуття патріотизму було б доцільно започаткувати свято посвяти у вихованці Палацу, проведення якого урочисто відбувалося у стінах створеного музею.

Велике значення подібний музей мав би і для професійної орієнтації дітей, що прийшли вперше обрати той чи інший гурток. Дні відкритих дверей, що проводить Палац з цією метою, дуже короткочасні за терміном (1-2 дні). Це не дозволяє багатьом бажаючим, що за різних причин не встигли ознайомитися з напрямами роботи Палацу за означений термін, отримати розвернуту та вичерпну інформацію, і зробити свій, можливо доленосний, вибір. В даному випадку використання музею, де буде репрезентована квінтесенція діяльності Палацу, дозволить зорієнуватися у своїх бажаннях дитині, що прийшла до Палацу вперше, у будь-яких час, більш зважено здійснити свій вибір.