Музей і сучасність
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Комплекс мемуарних матеріалів, що висвітлюють революційні події та громадянську війну 1917 – 1921 рр. є найбільш численим та репрезентативним зібранням цього виду джерел в фондах Харківського історичного музею. Нами виявлено 93 одиниці збереження, що можуть бути з певністтю віднесені до таких матеріалів; зокрема, це спогади, а в деяких випадках, – автобіографії, щоденники та звіти, що як можна припустити, документували діяльність організації ветеранів партії – старих більшовиків, що діяла в 1950-х – 1960-х рр.[1]
Комплектування фондів ХІМ спогадами учасників Жовтневої революції та громадянської війни провадилося протягом 1930-х – 1960-х рр. Нагромаджені спогади добре доповнюють комплекси особистих матеріалів старих більшовиків, ветеранів комуністичної партії, що систематично та наполегливо збиралися в цей час. Проте, за одиничним випадком (гр.V інв. 10357), їм вони і належать, що обумовлює низку особливостей, характерних для колекції мемуарних матеріалів щодо цієї історичної епохи в фондах ХІМ:
представлено лише одни бік громадянського конфлікту 1917 – 1921 рр.;
чітко відображаються особливості контингенту мемуаристів як соціальної та корпоративної групи (соціальне походження, корпоративна культура, освітній рівень, ін.);
як правило, спогади є надто схематичними, формально відтворюють стереотипи, ідеологеми, схеми радянської історіографії цього періоду.
За тематикою, мемуарні матеріали розподіляються на такі переважаючі групи:
Діяльність більшовицьких організацій Харкова в 1917 р.
Події на харківських підприємствах в 1917 р.: утворення та діяльність більшовицьких організацій, фабрично-заводських комітетів, націоналізація підприємств.
Боротьба більшовиків за домінування в радах Харкова та губернії в 1917 р.
Діяльність більшовицьких органів влади в 1917 – 1919 рр.
І Всеукраїнський з’їзд рад, наступ на Київ та збройна боротьба в місті (поч. 1918 р.)
Антигетьманське більшовицьке підпілля і повстанський рух в 1918 році.
Оборона Харкова під час натупу Добровольчої армії в червні 1919 р., діяльність антиденікінського підпілля в місті.
Створення основних інституцій радянської держави: рад, армії, комсомолу, комнезамів.
Особливо виділяється комплекс спогадів С.І. Покко: 21 запис на окремі теми, що охоплюють період від виходу з підпілля більшовицьких організацій після Лютневої революції 1917 р. до оборони Харкова в час наступу Добровольчої армії в червні 1919 р.
Широким є географічний охват подій 1917 – 1921 рр. в мемуарних матеріалах щодо цього періоду в фондах ХІМ. Хоча їх переважна більшість відноситься до подій на території Харкова, що є цілком виправданим та зрозумілим, гарно висвітлені події в повітах Харківської губернії, одиничні матеріали стосуються подій на Катеринославщині, в Воронезькій, Чернігівській губерніях, на Сумщині та Луганщині.
У цілому, зібрання мемуарних матеріалів доби революції та громадянської війни 1917 – 1919 рр. в фондах ХІМ само по собі не може слугувати репрезентативним та об’єктивним джерелом історичної реконструкції подій 1917 – 1921 рр. на Харківщині. Його використання потребує грунтовної критики джерел, що виходить з вищезазначених обставин.
[1]Аналізуються матеріали з основного фонду ХІМ, велика кількість мемуарних матеріалів, що зберігається в науково-допоміжному фонді ХІМ в даному випадку не виявлялися.