Музей і сучасність
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У квітні 1885 року духівництво і православні харків¢яни готувалися урочисто вшанувати тисячоріччя блаженої кончини св.Кирила, першовчителя слов¢янського. Ця подія була поєднана в Харкові з освяченням місця для церкви в ім¢я св.Кирила і Мефодія на новому міському св.Духовському цвинтарі, що був заснований 21 лютого 1874 року в кінці Петінської вулиці.
Напередодні освячення місця для храму та урочистого святкування ювілею до архієпископа Харківського і Охтирського Амвросія звернувся з пропозицією купити ікони св.Кирила і Мефодія для церков та навчальних закладів академік Михайло Йосипович Мікешин з Санкт-Петербургу. Ці ікони на дерев¢яних деках розміром 6 ½ х 10 квадратних дюймів ( по одному рублю за кожну ) продавало С-Петербурзьке Слов¢янське Благодійне товариство. 9 березня 1885 року на засіданні комісії Харківської єпархії було ухвалено придбати ці ікони для церков до дня ювілею.
План Кирило-Мефодіївської церкви склав архітектор Харківської єпархії інженер В.Х. Нємкін. Будівництво храму розпочалося у 1892 році і тривало п¢ять років. Було витрачено 45000 рублів, з них 5000 було офіровано приватними особами, а решта асигнована міським правлінням. Храм було закладено досить великим, щоб вмістилося більше 600 осіб молільників, і, як багато інших того часу, вирішено у стилі візантійських храмів. Церква була кам¢яною і однопрестольною.
15 червня 1897 року близько 11 ранку відбулося урочисте освячення нового цвинтарного храму в ім¢я св.Кирила і Мефодія. Урочисте освячення нового храму та потім Богослужіння провів Високопреосвященний Амвросій, архієпископ Харківський і Охтирський разом із благочинними та причтом кафедрального Успенського собору, хором архієрейських півчих. На освяченні були присутніми Харківський міський голова І.Т. Голєніщєв-Кутузов, член міської управи, члени будівельного комітету і його голова Т.Я. Толкачов, деякі гласні міської думи та численні віруючі з найближчих передмість.
Незабаром було побудовано приміщення для причту. До 1914 року в церкві служив один священник, псаломщик, диякон. На їх утримання місто виділяло 2225 р. щорічно. Священником з 1897 р. був Євсевій Веніамінов, 43 років, закінчив Московське Олександрівське військове училище по 1-му розряду, висвячений у 1891 році . Є.Вєніамінов увіходив до складу законовчителів міського Кирило-Мефодіївського училища, був нагороджений скуфією у 1889 році. Псаломщиком у сані диякона з 1897 року був Микола Данилов, 53 років, закінчив духовне училище, рукоположений у диякона у 1895р., у псаломщика з 1889 року. Церковним старостою у 1897 році був призначений купець Іван Сергієв, який у 1900 р. був нагородженний великою золотою медаллю на Станіславській стрічці.
У 1914 році у Кирило-Мефодіївську церкву 1-го благочиння було призначено другого священника, асигнувавши 1350 руб. з міського бюджету на його утримання. У 1915 році міською Думою було виділено з бюджету гроші на будівництво бокового крайнього алтаря, приміщення для покійницької (усипальниці), церковної сторожки за проханням причту, звітом попечителя Кирило-Мефодіївського цвинтаря І.Г. Сергієва та юрисконсульта М.І. Носалевича.
Подальша доля причту і, взагалі, історія Кирило-Мефодіївської церкви вимагає дослідження, хоча відомий той факт, що у 1918-1919 рр. під стінами цієї церкви відбувалися розстріли «буржуїв», яких переганяли, мов худобу, Московським проспектом.
У 1937 році церкви вже не існувало, на могилах Кирило-Мефодіївського цвинтаря був розбитий парк ім. Ф.О. Артема на 100 га.