Професор Є.К. Рєдін як археолог

Професора Харківського університету Єгора Кузьмича Рєдіна (1863-1908 рр.) в основному згадують як видатного спеціаліста в галузі історії мистецтв як в Росії, так і на Заході. Але завдяки загальній широкій освіті його наукова діяльність поширювалася і на іншу галузь історичної науки – археологію. Без перебільшення можна сказати, що і тут він був не останнім. Згадуючи про наукову діяльність проф. Є.К. Рєдіна, С.А. Жебєлєв писав, що той залишив незгладимий і незамінний слід в галузі наукової археології. Зараз важко встановити точний час, коли Є.К. Рєдін почав займатися археологією, але можна припустити, що це сталося не пізніше кінця 80-х років 19 ст. Підтвердженням цього служить той факт, що в квітні 1890 р. він був обраний членом-співробітником імператорського Російського археологічного товариства. В цьому ж році Є.К. Рєдін бере участь у VIII Археологічному з’їзді, який проходив у Москві, а в 1896 р. у Х з’їзді в Ризі.

Перші достовірно відомі розкопки Є.К. Рєдіна відносяться до 1898 р., коли він разом з Є.П. Тріфільєвим розкопав поховання в кургані біля слободи Сеньково. Результатом цих розкопок стала робота “Могильник кургана слободы Сеньково, Купянского уезда”, яка була видана у Харкові у 1900 р. Уже одна ця праця дає можливість судити про Є.К. Рєдіна як про досвідченого археолога.

Що ж до ХІІ Археологічного з’їзду, який проходив у 1902 р. у Харкові, то треба відзначити, що тому успіху, з яким він пройшов, з’їзд значною мірою зобов’язаний зусиллям і діяльності Є.К. Рєдіна. Те, що проф. Є.К. Рєдіну належить основна заслуга у підготовці й проведенні ХІІ з’їзду, відмічав навіть Д.І. Багалій, якому деякі вчені приписували пріоритет у цій справі. У попередньому комітеті по підготовці цього з’їзду Є.К. Рєдін виконував обов’язки скарбника і секретаря. Підсумки роботи цього комітету були видані у двох томах “Трудов Харьковского предварительного комитета”, які вийшли за редакцією проф. Є.К. Рєдіна. Величезна заслуга належить вченому у підготовці виставки, присвяченої відкриттю ХІІ Археологічного з’їзду. Не зупиняючись конкретно на внеску Є.К. Рєдіна в складання виставки в цілому, відзначимо, що відділ церковних старожитностей був зібраний і описаний ним одним. Важливе наукове значення мав каталог виставки ХІІ з’їзду. Цей каталог нараховував майже 900 сторінок і був практично повністю, за винятком упорядкованого В.Є. Данилевичем нумізматичного відділу (8 сторінок), складений Є.К. Рєдіним. Каталог містив у собі й археологічний відділ, в якому було вказано на те, ким і коли були проведені розкопки. З метою пропаганди археологічних знань серед широких верств населення вчений надрукував статтю “О значении деятельности археологических cъездов”. У ході підготовки до ХІІ Археологічного з’їзду проф. Є.К. Рєдін брав активну участь в археологічних розкопках. Після закінчення з’їзду він поклав усі сили, щоб створити при університетському музеї витончених мистецтв відділ місцевих старожитностей.

Підтвердженням того, що  проф. Є.К. Рєдін займався археологічними розкопками не лише для успішного проведення ХІІ Археологічного з’їзду, є той факт, що у 1903-1904 рр. він займався дослідження базілік і каплиць стародавнього Херсонесу, а також брав участь у розкопках на Харківщині перед ХІІІ Археологічним з’їздом, який проходив у 1905 р. у Катеринославі. Цей з’їзд був останнім у житті харківського вченого.

Про внесок Є.К. Рєдіна в археологію свідчить і видання ним трьох брошур (у 1905, 1906 і 1907 рр.) “Искусство и археология”, де наводиться бібліографія і дається критика нових праць, які відносяться до цих наук, надрукованих як у Росії, так і за кордоном.

Але основна наукова діяльність проф. Є.К. Рєдіна, на думку А.І. Успенського, і з цим треба погодитися, була спрямована на церковну археологію. В цій галузі науки він був одним із перших, хто зайнявся дослідженнями на підставі суто наукового або об’єктивного методу, що було притаманно вченому як одному з найбільш видатних представників Буслаєво-Кондаковської школи.

Певний внесок в археологічну науку зробив Є.К. Рєдін і своїми працями історіографічного характеру, присвяченими пам’яті Джованні Батіста де-Россі, Ле-Блана, отця Василя Спесівцева й інших. В цих працях, між іншим, наводиться опис їхніх творів, що мали відношення до археології й оцінка діяльності в цій галузі.

Звертаючись до поглядів проф. Є.К. Рєдіна на археологію, треба, в першу чергу, відзначити, що він вважвав її однією з допоміжних наук загальної науки історії. Для кінця 19 – початку 20 ст. це був прогресивний погляд, тому що найголовнішим недоліком дореволюційної російської археології було як раз те, що вона не визнавала себе частиною історичної науки. Є.К. Рєдін вважав, що завдяки своїй специфіці, археологія краще за все висвітлює історію “отдаленных эпох, относительно которых не имеется никаких свидетельств в разного рода источниках, которыми пользуется историческая наука”.

На нашу думку, навіть цей короткий огляд дає можливість поставити проф. Є.К. Рєдіна, незаслужено забутого як археолога, на одне з перших місць серед харківських археологів.