Печатки Слобідської України козацьких часів

Українська сфрагістика козацьких часів на сьогодні досить непогано опрацьована з точки зору виявлення джерел. Однак, на жаль, не всі ті землі, на яких існував і розвивався козацький устрій, в однаковій мірі добре досліджені в плані геральдики і сфрагістики. Так, якщо геральдика Лівобережжя Війська Запорізького вивчена досить докладно, в меншій мірі це стосується геральдики Правобережжя і Запорозького Низу, то геральдика і сфрагістика такого козацького регіону, як Слобідська Україна, залишилася зовсім поза увагою дослідників. Тим не менше певні непрямі докази існування на слобідських землях власної геральдичної традиції давали надію на відшукання оригінальних сфрагістично-геральдичних пам’яток тієї доби. Пошуки в цьому напрямку призвели до виявлення оригінальних печаток чотирьох Слобідських полків у фондах Центрального Державного Історичного Архіву України в місті Києві.

Безсумнівно, найцікавішою пам’яткою з-поміж чотирьох виявлених печаток, є печатка найсхіднішого з усіх Слобідських полків – Острогозького. Символіка зображеного на ній герба є суто козацькою, та і взагалі сам герб виконано в найкращих традиціях української геральдики козацьких часів. Оригінальність печатки змушує нас зупинитися на ній більш докладно. Відбито її при оригінальному козацькому документі від 1746 року /ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 8721, арк. 215 зв./ на червоному сургучі. Печатка має овальну форму і розмір 27х23 мм. У полі печатки зображено французький готичний щит, перетятий і напіврозтятий здолу, в першій частині розширений хрест, у другій і третій частинах по одній восьмипроменевій зірці; над щитом забороло під шоломовою короною, в нашоломнику три павиних пера, за щитом прапори, по чотири з кожного боку; згори літери: ПЄИВ, праворуч літера: С, здолу літери: ИПАТ. Як бачимо, подані в гербі фігури відносяться до набору традиційних козацьких символів, щоправда їхнє розміщення дещо незвичне для української земельної геральдики. Маємо на увазі  розтин щита на три частини, що загалом зустрічаємо дуже рідко, оскільки для української геральдики більш характерна відсутність поділу поля щита. Значний інтерес являють собою позащитові елементи острогозького герба. Шолом зображено у вигляді дещо заокругленого трикутного заборола. Слід зазначити, що для української сфрагістики більш характерними формами є зображення заборол у вигляді кола, або напівкола. Оригінальним є зображення в нашоломнику, в якому ми бачимо три павиних пера. В цілому для козацької геральдики є характерним вживання пер у нашоломнику, але переважно страусових. Нам ще не разу не вдалося виявити герб козацького міста чи території, де було б вміщено павині пера, і в цьому безсумнівна особливість острогозького герба. Завершують композицію герба зображення прапорів, що розмістилися навколо щита. Цей елемент не досить часто вживається в гербах. Як бачимо, складові частини острогозького герба несуть у собі традиційну козацьку символіку, але водночас роблять його досить своєрідним навіть серед загального комплексу козацької геральдики.

Менш оригінальними є наступні три печатки Слобідських полків, у полі яких ми бачимо традиційний герб Московського царства. І якщо в печатці Харківського полку все ж таки знайшлося місце /в осередньому щитку/ для своєї місцевої емблеми, то печатки Сумського і Охтирського полків несуть в собі виключно імперську символіку, що витіснила собою будь-яку самобутність і оригінальність з полкових печаток.

Харківський полк у 1754-1755 роках /ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 12351, арк. 8; спр. 12946, арк. 8 зв./ використовував печатку круглої форми, розміром 30 мм. Поле печатки зайнято зображенням двоголового орла під трьома імператорським коронами, в правій лапі орел тримає жезл, в лівій кулю, на грудях орла французький готичний щит на якому літера: Х/Харків, чи Харківський/, під щитом хвиляста стрічка на якій напис: ИВХП /Імператорської величності Харківський полк/, зовнішній бік  печатки оздоблено трьома довколовими лініями, бічними суцільними і середньою в крапку, що, ймовірно, заповнюють місце, призначене для довколового напису. З першого погляду здається дивним використання літери /сигла/ в якості герба територіально-адміністративної одиниці, але нічого незвичного в такому підході немає. Це легко з’ясувати, коли звернемося до традицій української міської і земельної геральдики. Придивившись пильніше, ми знайдемо багато прикладів вживання літер в якості герба того чи іншого міста чи території /Мостиська, Снятин, Кобеляки, Власівка, Ічнянська, Жовтинська, Пирятинська друга сотні і ін./, що є досить характерним для української геральдики і складає її самобутню рису.

Печатки Сумського і Охтирського полків нічим не відрізняються поміж собою крім довколового напису. Сумська печатка, яку бачимо при документах від 1744-1760 років /ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 8186, арк. 4 зв.; спр. 16555, арк. 12; ф. 59, оп. 1, спр. 3451, арк. 3/, має круглу форму і розмір 35 мм, довколовий напис, який відокремлено від поля печатки тоненькою суцільною лінією, має такий зміст: СУМСКОГО ПОЛКУ ПОЛКОВОИ КАНЦЕЛІАРИІ ПЪЧАТЬ; всі слова відокремлені одне від одного шестипелюстковою квіткою, в полі печатки зображено герб Московського царства: двоголовий орел під трьома імператорськими коронами, в правиці тримає жезл, в лівиці кулю під хрестиком, на грудях італійський готичний щиток, на якому вершник на коні вліво, влучає списом змія. Печатка Охтирського полку має те саме зображення, але інший напис: ПЕЧАТЬ СЛОБОДСКОГО АХТЫРСКОГО ПОЛКУ, який не відокремлено від поля печатки; за розділовий знак, з якого починається довколовий напис, слугує середня корона. Форма цієї печатки кругла, розмір 32 мм; бачимо її прикладеною до документа від 1746 року /ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 8721, арк. 387 зв./.

Печатки Слобідських полків окрім того, що поповнюють наші відомості про українську сфрагістику і геральдику козацьких часів /особливо це стосується печатки Острогозького полку/, подають нам також надію на відшукання інших сфрагістичних пам’яток Слобідської України; перші виявлені слобідські печатки дають підставу на виявлення також і міських печаток Слобожанщини, непрямі докази на існування яких у нас вже є.