Харківський історичний музей

Я.М. Колосовський – викладач середніх навчальних закладів м. Харкова (1858-1937 рр.)

Конференція, присвячена 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна

Сліпушенко Тетяна Володимирівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

Яків Михайлович Колосовський народився 1858 року на Харківщині. Його батько – Михайло Васильович Колосовський був священником, учасником російсько-турецької війни, мав нагороду за перемогу над Турречиною.

Відомостей про дитячі та юнацькі роки Я.М. Колосовського майже немає. Відомо, що він навчався в гімназії і в Харківському університеті на фізико-математичному факультеті. Скінчивши в 1886 р. університет зі ступенем кандидата, Колосовський був “удостоен звания учителя и воспитателя гимназий и прогимназий с правом преподавания математики и физики”. Цього ж року він був призначений викладачем фізики і математики до Харківської жіночої гімназії Філіпс, яка пізніше була перетворена в гімназію Грегорцевич. У цей же час у гімназії Філіпс викладав історію Д.І. Багалій, а малювання – Є.Г. Волошинов.

З 11 серпня 1887 року Я.М. Колосовський був допущений до викладання математики і фізики “за наймом” у Харківському жіночому єпархіальному училищі. Головою училищної Ради тут був Олександр Олександрович Федоровський – протоієрей, предстоятель Миколаївській церкви, член редакції Харківських Єпархіальних відомостей, з донькою якого був одружений Я.М. Колосовський /одружився 1886 р./.

У 1893 р. гімназію пані Філіпс було закрито і Я.М. Колосовського звільнили зі служби. У 1894 р. він був затверджений штатним викладачем Харківського жіночого єпархіального училища. Тут він викладав арифметику, алгебру, геометрію, фізику, географію, космографію.

Як людина активна, Яків Михайлович на обмежувався лише викладацькою діяльністю. Його силами і старанням в училищі було створено фізичний кабінет. За клопотанням Ради училища Єпархіальним з’їздом виділена сума в розмірі 2000 руб. З цієї суми “преподавателем Колосовским на оборудование кабинета было приобретено 137 приборов и 18 предметов посуды”.

Колосовський брав участь і в читаннях з “туманными картинками”, які влаштовувалися керівництвом училища для “всестороннего развития воспитанниц”. Тематика лекцій, які читав Колосовський, була різноманітною: “Про грізні явища в природі”, “Біографія І.С. Нікітіна” та читання віршів І.С. Нікітіна “Бурлаки”, “Русь”, “Жена ямщика”.

Я.М. Колосовський був також автором “Краткого учебника математической и физической географии”, який складався з трьох розділів: 1 – математична географія; 2 – фізична географія; 3 – метеорологія, який був виданий у 1904 р. До цього в єпархіальному училищі при вивчені математичної і фізичної географії користувалися підручником Смирнова, який недостатньо розкривав предмет й учениці були змушені “дополнения к учебнику записывать под диктовку преподавателя в особые тетради”.

Заслуги Я.М. Колосовського були високо оцінені і Радою училища, яка характеризувала Колосовського, як “неутомимого и примерного труженика, отдающего свои силы и знания в течение 25 лет училищу”.

Таку характеристику Рада училища подала на черговий Єпархіальний з’їзд Харківської єпархії, де розглядалося прохання Я.М. Колосовського про надання йому “квартирного пособия в размере 300 руб. в год... в виду многосемейности [у Якова Михайловича було 10 дітей –Т.С.] и дороговизны жизни”. З’їзд постановив: “ассигновать... по 300 руб. ему лично во внимание к его долголетней полезной службе училищу”. Ця допомога дала можливість Колосовському з родиною перебратися з напівпідвальної квартири у верхній поверх будинку по вул. Мироносицькій, 80.

Педагогічна діяльність Колосовського не обмежувалася лише єпархіальним училищем. З 1905 р. Яків Михайлович викладав математику в Харківському інституті шляхетних панянок. Тут же навчалися дві його доньки:Магдаліна /скінчила інститут у 1916 р. з золотою медаллю/ та Євгенія /скінчила в 1918 р./.

Все своє життя Я.М. Колосовський присвятив педагогічній діяльності. У 1901 році йому було присвоєно чин статського радника. Яків Михайлович мав “высочайшие” нагороди: ордени Станіслава 2 та 3 ступенів, Анни 2 та 3 ступенів, Володимира 4 ступеня, медаль “В память царствования императора Александра ІІІ”.

Яків Михайлович встигав також читати публічні лекції у Народному домі, на вечірніх і недільних курсах для робітників.

Протягом багатьох років Яків Михайлович обирався присяжним засідателем Харківського повіту і виконував обов’язки присяжного засідателя в окружному суді.

Свою викладацьку діяльність Я.М. Колосовський продовжував і після Жовтневої революції.

Помер Я.М. Колосовський в 1937 р. У сім’ї онука Я.М. Колосовського – В.Є. Міляха разом з фотографіями і документами діда зберігається лист-некролог, написаний Вячеславом Александровим – колегою Колосовського. Зокрема в цьому листі мовиться: “Дочерям, сыновьям, зятьям, внукам Я.М. Колосовского. Памяти Я.М. Колосовского. 18 мая 1937 г. скончался в Харькове крупный педагог-математик Я.М. Колосовский. Он преподавал в средних учебных заведениях, на курсах для рабочих, на рабфаках ВУЗов, на бухгалтерских курсах и курсах для учителей, а в последнее время занимался только частными уроками и всюду снискал любовь и уважение...”

Замітка призначалася для харківської газети “Вести”, де її відмовилися друкувати, тому що “...он не имел революционных заслуг”.

Дійсно, перед тією революцією Яків Михайлович заслуг таки й не мав. Але все його життя було присвячено найблагороднішій справі – просвітницьтву і його заслуги на цій ниві визначені не в пишних некрологах, а в пам’яті і вдячності багатьох поколінь його учнів.