Конференція, присвячена 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У музеї Харківської середньої спеціальної музичної школи-інтернату серед інших експонатів знаходяться цікаві документи: спогади колишніх вихованців школи, діячів мистецтв та викладачів.
Багато цінного дізнаємося ми із спогадів Ноемі Юліївни Гольдінгер, яка була серед перших випусників школи-десятирічки, а потім протягом понад 30 років викладала у цій школі, – про свою матір, Алісу Миколаївну Гольдінгер.
Аліса Миколаївна Гольдінгер народилася у Харкові 25 липня 1887 року у родині службовця. Незважаючи на скрутне матеріальне становище /п’ятеро дітей/, батьки прагнули дати дітям освіту згідно з їх здібностями та прихильностями.
У 1903 році Аліса Миколаївна закінчила 7 класів Вознесенської жіночої гімназії /німецької/.
Музичну освіту вона одержала у приватній музичній школі, де була підготовлена до вступу у Петербурзьку консерваторію, у якій навчалася з 1906 року у класах викладача Сергеєвої-Іванової та професора Бенуа-Ефрон.
У зв’язку зі смертю проф. Бенуа-Єфрон /за рік до закінчення навчання у консерваторії/, вона останній рік навчання провела у Москві, де брала уроки у професора К.М. Ігумнова. Підготовлена з ним випускна програма, яка містила дуже складний концерт Й. Брамса ре мінор, була оцінена комісією Петербурзької консерваторії на “відмінно”.
1 вересня 1910 року Алісі Миколаївні було видано диплом та велику срібну медаль. Свідоцтво про закінчення Петербурзької консерваторії підписано О. Глазуновим /директором/ та членами ради Г. Єсіповою, Дубасовим, Баріновою, Л. Ніколаєвим, Калантаровою та інш. /всього 30 підписів/.
З кінця 1910 до початку 1920 року Аліса Миколаївна вела приватну практику. Серед її перших учнів був 15-річний Михайло Тіц – майбутній композитор та професор-теоретик Харківського інституту мистецтв.
У 1910-1920 рр. Аліса Миколаївна дуже багато уваги приділяє музицированню. В квартирі її чоловіка Юлія Олександровича Гольдінгера, одного з перших лікарів-рентгенологів Харкова, збиралися музиканти професіонали та любителі музики. Тут були віолончеліст О.О. Борисяк, піаніст, теоретик та диригент М.О. Біхтер, співачка Л. Штрейхер-Немировська, флейтист Кричевський. У такі вечори виконувалися тріо, дуети для різних складів інструментів. Партію скрипки частіше виконувала Олена Миколаївна Бреннер, сестра Аліси Миколаївни, яка теж закінчила Петербурзьку консерваторію. Партію віолончелі – О. Борисяк. Іноді партії скрипки виконував любитель врач-дерматолог (пізніше – професор інституту рентгенології) О.І. Іллєвич.
Навесні 1917 року з ініциативи харківських професіоналів-музикантів та любителів музики /лікарів, юристів, архитекторів/ було створено філармонічне товариство. Аліса Миколаївна та її чоловік брали активну участь у його організації.
З 1 вересня 1920 року Аліса Миколаївна почала викладати фортепіано у Харківській консерваторії. До 1956 р. її життя нерозривно зв’язано з цим учбовим закладом.
Можна багато розповідати про цю надзвичайну жінку, прекрасного професіонала, чуйну людину. Спогади про А.М. Гольдінгер дозволяють відкрити ще кілька цікавих сторінок культурного життя Харкова у першій половині 20 століття, цікавих як для музикантів, істориків, так і для всіх харків’ян, хто не байдужий до минулого нашого краю.