Вклад М. Ф. Сумцова в духовний розвій Слобідської України

Слобідська Україна здавна відома своїми видатними діячами культури і науки, славетними митцями, народними талантами. Найбільшої слави приніс Харківський університет, який з початків свого існування став центром українського національного відродження, дав світові плеяду таких видатних учених, як О.Потебня, Д.Багалій, Д.Овсянико-Куликовський, В.Бузескул, Л.Гіршман, О.Данилевський та ін. З Харковом була пов'язана творча діяльність митців слова Г.Квітки-Основ'яненка, М.Костомарова, І.Срезневського, С.Писаревського, Д.Боровиковського, Я.Щоголева та ін.

Звісно, такий багатий на таланти край привернув до себе увагу  дослідників. З'являється низка наукових праць, досліджень, серед яких відомі публікації про історію Слобідської України дядька письменника Г.Квітки-Основ'яненка І.Квітки, визнаного славіста І.Срезневського, архієпископа Філарета, істориків М.Костомарова і Д.Багалія.

У цьому переліку визначне місце належить і видатному вченому М.Ф.Сумцову. З його ім'ям пов'язана ціла епоха в історії вивчення та дослідження як світової літератури, так і культури свого народу, зокрема, рідної та близької йому Слобожанщини. Це вчений широких наукових інтересів, невичерпної енергії. У його науковій спадщині безліч праць, присвячених визначним культурним діячам України, духовному життю  українського народу. Монографія М.Сумцова "Слобожане" - універсальна енциклопедія звичаїв, побуту цього краю, його культурного життя, що складає зміст і визначає неповторність української нації.

М.Сумцов не обмежується лише дослідженням етнографії. Його увагу привернули відомі постаті філософа Г.Сковороди, письменника Г.Квітки-Основ'яненка, художника С.Васильківського та ін. Він досліджує їх творчість, хоче зробити її доступною і зрозумілою для широкого загалу. Він був популяризатором творів Г.Сковороди, вказав на його роль і місце в національному відродженні культурного життя України наприкінці ХVІІІ ст.  Г.Квітка-Основ'яненко цікавить Сумцова насамперед як етнограф, тому його творчість учений оцінює з погляду відображення особливих рис життя і побуту Слобожанщини. Діяльність М.Сумцова була спрямована і на поповнення літератури новими талановитими силами. Він всіляко підтримував письменників Харкова, зокрема Я.Щоголева, І.Манжуру,Б.Грінченка, Х.Алчевську та ін.

Багато робив М.Сумцов для організації музеїв у Харкові, зокрема велика його заслуга у відкритті Музею Слобідської України ім. Г.С.Сковороди. Він сам проводив екскурсії, виступав із доповідями, дбав про поповнення бібліотеки музею новими книгами з історії та етнографії Слобідської України, займався великою бібліографічною роботою.

У такий спосіб М.Сумцов всяко слугував утвердженню непересічності духовного життя Слобідської України, його значення для наступних генерацій.