Конференція, присвячена 75-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Наукова та громадська діяльність академіка М.Ф.Сумцова всіляко сприяла збереженню і відродженню української національної культури.
Поряд з глибоким вивченням історії, етнографії, фольклору, літератури, географії України і, зокрема, Слобожанщини, М.Ф.Сумцов прагнув наблизити здобутки науки до читача, зробити їх доступними і зрозумілими всім верствам населення. На думку вченого, посередником у цій роботі повинна бути бібліографія.
Проведені обстеження першоджерел дали змогу виявити його міркування та наміри щодо значення джерел бібліографічної інформації. М.Ф.Сумцов був не тільки ініціатором, але й безпосереднім складачем численних бібліографічних покажчиків, списків, оглядів, так званих методико-бібліографічних консультацій, бібліографічних нотаток.
М.Ф.Сумцов приділяв велике значення краєзнавчому покажчику літератури з питань історії, археології, етнографії, географії, статистики "Литература о Харьковской губернии" (1886), складеному І.А.Устиновим. Він доручає студентам Федоровському та Катанському хронологічно продовжити цей посібник, який вмістив би матеріали, надруковані до 1905 р.
За пропозицією М.Ф.Сумцова передбачалося видати "...Указатель статей по местной истории, археологии, заключающихся в издававшихся и теперь (1903г.) выходящих в г.Харькове изданиях" на сторінках "Статистического листка". М.Ф.Сумцов вважав, що вчений повинен не тільки проводити дослідження, але й брати участь у бібліографічному забезпеченні тієї чи іншої проблеми. Прикладом цього була безпосередня діяльна робота самого М.Ф.Сумцова. Він був складачем внутрішньокнижкових покажчиків: “Заговоры", "Жаба, лягушка в народных поверьях и сказках", "Бібліографічний покажчик по декотрих галузях українського фольклору...", "Головні джерела для ознайомлення з Україною". Широко використовуються М.Ф.Сум-цовим огляди-статті, які містять бібліографічну інформацію у самому тексті, пристатейні списки, присвячені діячам краю: М.І.Сухомлинову, О.О.Паліцину, С.Л.Геєвському, а також списки та огляди тематичного характеру про південноросійські релігійні легенди, побажання, прокльони та ін.
М.Ф.Сумцов застосовує такий жанр як бібліографічні замітки про видання творів Г.Ф.Квітки-Основ'яненка, малоросійський збірник "Складка", народні видання "Посредника".
У період роботи завідуючим Музеєм Слобідскої України М.Ф.Сумцов складає науково-бібліографічний опис колекції стародавніх книжок, які надійшли до музею, а також аналітичний огляд книгозбірні етнографа М.О.Дикарьова, стародруків бібліотеки Харківської духовної семінарії.
М.Ф.Сумцов, який надавав чималу допомогу у розвитку бібліотечної справи у Харкові, пропонував видавати бібліотечний журнал для громадських бібліотек, на сторінках якого повинні були відображатися книжкові новинки, у т.ч. матеріали про край, місцевих діячів. Він наголошував на необхідності друкування каталогів бібліотек, а також складання списків літератури у процесі керівництва читанням.
Про те, яке значення мала бібліографія у науковій діяльності М.Ф.Сумцова, свідчить той факт, що у листопаді 1901 р. на І-ому засіданні Бібліографічної комісії при Науковому товаристві ім.Т.Г.Шевченка його було обрано почесним її членом.
На сьогодні доцільним видається створення бібліографічного посібника друкованої та рукописної спадщини вченого, а також матеріалів про його життєвий та творчий шлях.