Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Найближчим часом у музеї планується створення нової повнопрофільної експозиції «Харківщина в період 1945-1991 рр.». У зв’язку з цим виникла нагальна проблема у об’єктивному висвітленні деяких процесів та суперечливих моментів, що відбувалися у ці часи, і їх правдивому відображенню їх у новій експозиції. Особливо, це актуально при розкритті такої неоднозначної теми, як участь радянських військовослужбовців у локальних воєнних конфліктах другої половини ХХ ст. : це війни у Кореї, В’єтнамі, у ряді африканських держав, «Карибский кризис» на Кубі, події в Угорщині та Чехословаччині, а також воєнно-політична спецоперація СРСР в Афганістані.
В основі цих військових конфліктів були геополітичні хитросплетіння у протистоянні двох систем того часу : СРСР та США, які одержали назву в історії «Холодна війна». В 1990-х на початку 2000-х років було випущено цілий ряд доволі об’єктивних військово-історичних досліджень та військово-мемуарних праць, художньої літератури. Вони висвітлювали деякі проблеми локальних війн за участю у них Збройних сил СРСР у другій половині ХХ ст. з переосмисленням подій і фактів, ґрунтуючись на новітніх підходах військово-історичної науки, політології, відступаючи від стереотипів і усталених штампів.
Та, на жаль, неупереджений показ цих трагічних подій в експозиції музею обумовлений деякими труднощами, і, перш за все – недостатньою тематичною базою музейних предметів у фондах закладу. Таке становище пояснюється передусім тим, що політична кон’юнктура броньованим щитом закривала історизм та об’єктивність при висвітленні даних подій не тільки у радянську добу і часи перебудови, а навіть після розпаду СРСР, оскільки ця інформація замовчувалася. Процес подолання упереджених оцінок та стереотипних позицій, базованих на ідеологічних постулатах радянської доби щодо участі СРСР в локальних війнах, на жаль, продовжується і дотепер.
Тому єдиним джерелом придбання необхідних матеріалів залишаються учасники тих подій та їх спогади.
У своєму розпорядженні фонди музею мають велику кількість матеріалів про спецоперацію СРСР в Афганістані 1979-1989 років : фотографії учасників, їх документи, значки, нагороди, агітаційні листки, спогади, книги, фотоальбоми, фрагменти боєприпасів, військове спорядження тощо. Фактично такого комплексу більш ніж достатньо для повноцінного відображення трагічних подій військового конфлікту в Афганістані і варто зупинитися на ньому детальніше.
Слід зауважити, що воєнно-політична спецоперація СРСР в Афганістані 1979-1989 рр. майже вдвічі перевищила термін найжорстокішої в історії людства Другої світової війни (1939-1945) і була найкровопролитнішою із понад 20 локальних війн та збройних конфліктів за участю радянських військ за кордоном у другій половині ХХ ст. Це специфічне, інтегроване явище всесвітньої історії другої половини ХХ ст. - перший двобій світової спільноти з міжнародним тероризмом, ісламським екстремізмом, наркотероризмом під час кульмінаційного зіткнення СРСР та США у межах «холодної війни», яка закінчилася поразкою СРСР та світової соціалістичної системи, що призвело до глобальних геополітичних трансформацій на планеті .
За час спецоперації в Афганістані в бойових діях брали участь понад 160 тис. вихідців із України. Загинули, померли від ран і хвороб 3 280 чол. Пропали безвісти – 80. Стали інвалідами 3560. Серед них є вихідці з Харківщини, матеріали про яких і будуть представлені в експозиції.
Новим аспектом майбутньої експозиції стане показ наслідків війни для тисяч радянських сімей, що втратили на війні синів, батьків, чоловіків. Афганська війна, як і взагалі всі інші воєнні конфлікти, стала епопеєю трагізму для тих, хто брав у ній участь та для їх сімей. На їх долі, окрім цього, випала ще й трагедія нерозуміння тієї війни та її учасників окремою частиною суспільства.
У експозиції також планується висвітлити участь прикордонних військ у спецоперації СРСР в Афганістані (інформація про це у радянські часи замовчувалася), оскільки музейна колекція за останні роки поповнилася матеріалами харків’ян – прикордонників, що брали участь у цій війні (плакати, документи, фотографії прикордонників та їх особисті речі).
При побудові експозиції можна створити образно-сюжетний комплекс, присвячений участі харків’ян у локальних війнах ХХ ст., в якому планується поєднання найбільш інформаційних та атрактивних музейних предметів основного фонду з науково-допоміжними матеріалами. Наприклад: на фоні великої карти світу , де будуть виділені країни, пов’язані з локальними конфліктами чи військовими діями, дати доповнення фотографіями, газетами, документами, гаслами радянського періоду та пояснювальними текстами , ввести використання предметів речового фонду. Для посилення емоційного впливу застосувати збільшені фото реальних подій в Афганістані, задіяти манекени у військовому спорядженні, розмістити столики, в яких будуть представлені зразки зброї, фрагменти боєприпасів тощо. Можливо навіть створення невеликої діорами та, як доповнення, задіяти аудіо ряд. Першочерговим же завданням для експозиціонерів залишається збір необхідних матеріалів, які розповідатимуть про інші локальні конфлікти ХХ ст., спогадів учасників тих трагічних, суперечливих подій, що дасть змогу для повноцінного та широкого розкриття цієї неоднозначної теми.
Таке неупереджене висвітлення трагічних для нашого народу сторінок історії має виховне, патріотичне і науково - просвітницьке значення передусім для молодого покоління, яке відвідуватиме наш музей. Для більшості з них ці події, на жаль, маловідомі і така експозиція допоможе їм заповнити існуючі прогалини історії радянського періоду та осмислити наслідки локальних конфліктів ХХ ст.