Дослідження житла Слобожанщини

Сучасна краєзнавча дослідницька робота з історії та культури  Слобожанщини може бути плідною лише при умові усвідомлення  здобутків наших попередників. Але щоб наслідки їх праці стали приступними, слід видати їх дослідження, котрі вже самі є видатним явищем історії культури. Такою, зокрема, можна вважати студію Стефана Таранушенка "Житло Слобожанщини". Її зміст складають такі розділи:

1.Старі хати Харкова;

2.Лебединський замок;

3.Лебединські хати;

4.Селянське житло південної Слобожанщини;

5.Житло південно-східної Слобожанщини.

До текста обсягом 80 машинописних сторінок додано 48 ілюстрацій (креслення і фотознімки).

Висновки, до яких доходить наприкінці студії її автор, такі:

1.Слобожанщина належить до району, де панує тип рубленого житла.

2.Основний будівельний матеріал для зрубів - сосна й дуб.

3.Житло вкривають соломою на чотири схили, а на півдні - очеретом    із соломою.

4.В останні десятиріччя стіни зруба звичайно обмазують і білять.

5.Серед засобів розмітки плану житла - чотирикутник, у якого    причілок - сторона, а чоло - апофема рівностороннього    трикутника - один з найбільш поширених. Нерідко зруби житлової     камери мають форму квадрата чи до нього наближаються. Половина довжини при-чілку хати часто дорівнює висоті зруба, а також    висоті кістяка даху.

Ставлення до наукової спадщини фундаторів історії українського мистецтва яскраво визначає наукову й громадську позиції сучасного дослідника. Неможливо шанувати цих подвижників українознавства, не використовуючи практично їх доробок. Невелика за обсягом студія  С.Таранушенка може бути надрукована.