Харківський історичний музей

Деякі питання розвитку народної освіти у Люботині в дорадянський період

Конференція, присвячена 75-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди

Стрілець Валерій Васильович

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

Історія освітніх установ Люботина бере початок з 1843 р., коли було відкрите парафіяльне училище.

На початку ХХ ст. в Люботині були вже школи 5 типів: земські народні училища, залізничне училище, гімназія, церковно- парафіяльна школа, приватні навчальні заклади. Всього в Люботині  та селах, які згодом злилися з містом, налічувалося 9 навчальних установ.

Особливе місце серед них посідала гімназія, створена на  громадських засадах інтелігенцією міста. 24 жовтня 1912 р. жителі Люботина звернулися до Харківського губернського правління з  проханням зареєструвати "Люботинське товариство освіти". Серед його засновників були місцеві лікарі, інженери та княгині К.О. та Л.М.Святополк-Мирські. Головною метою і завданням цього товариства було заснування "середньоучбового закладу для дітей чоловічої та жіночої статі за програмою чоловічих класичних гімназій міністерства народної освіти".

9 грудня 1912 р. відбулися загальні збори товариства, на яких було обране правління товариства та офіційно розпочата його діяльність. До складу правління увійшло 12 чоловік, а всього членів товариства було 193. Аналіз діяльності товариства дає  можливість зробити висновок про його досить плідну роботу  протягом 1913-1917 рр. Підтвердженням цього можуть бути такі  факти: 3 вересня 1913 р. було відкрито два підготовчих класи і перший клас гімназії; 7 червня 1915 р. затверджено "Положення про Люботинську гімназію"; до нового навчального 1915 р. було добудоване двоповерхове приміщення гімназії; в травні 1916 р. розпочало свою діяльність "Попечительство про учнів Люботинського товариства освіти".

Інформацію про організацію навчально-виховного процесу в гімназії знаходимо в "Звіті правління Люботинського товариства освіти за 1915 р". І сьогодні заслуговують на увагу різні форми позакласної роботи вчителів гімназії. Серед них - створення в 1915 р. для учнів 3 класу вечірнього учнівського клубу, який  ставив перед собою завдання всебічно та гармонійно розвивати особу дитини шляхом різних видів розумової та ігрової діяльності.

Крім гімназії, в Люботині на початку ХХ ст. існували два земські народні училища - на хуторі Яловенковім та в с.Гіївці. З 1884 р. існує залізничне двокласне училище - перший учбовий заклад, відкритий на Харківсько-Миколаївській залізниці, і найбільший у Валківському повіті (433 учні). З'являються у місті і перші приватні навчальні заклади: А.П.Воронової, А.Гавенко, А.Г.Фіолетової.

Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що історія розвитку народної освіти міста Люботина має не лише загальні риси,  характерні для всієї Харківської губернії, але й конкретні особливості. Вони полягають у тому, що рівень народної освіти в Люботині був значно вищий, чим взагалі у  Валківському повіті, та й багатьох містах губернії. Рідко зустрічається і така  кількість типів навчальних закладів в одному населеному пункті. Збільшення чисельності інтелігенції у місті в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., яке пов'язане з розширенням залізничного вузла  Харківсько-Миколаївської залізниці та перетворенням міста в дачне поселення харків'ян, призводить до швидкого росту кількості  навчальних  закладів.  Лише   протягом   неповних   двох  десятиліть ХХ ст. з'явилося 5 із 9 навчальних закладів міста.