Конференція, присвячена 95-річчю XII Археологічного з’їзду
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Андрій Миколайович Краснов – один з найяскравіших, талановитих предствників ландшафтного напрямку географічної науки кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя. Він є автором понад 200 робіт, фундатором кафедри географії Харківського університету, зачинателем активного перетворення природи південних регіонів Росії.
Найбільш плідним у житті вченого є харківський період його діяльності (1889-1912 рр.).
Починаючи з 1889 року А.М. Краснов створює у Харківському університеті кафедру географії, географічний кабінет і бібліотеку при ньому. Він складає робочі плани, розробляє і захоплено викладає кілька дисциплін, пише навчальні посібники. Андрій Миколайович був одним з перших викладачів, який вирішив винести викладення географії зі стін кабінету. Вперше він порушив це питання на з’їзді природодослідників у Петербурзі, де довів необхідність обов’язкових екскурсій на Кавказ. А.М. Краснов вважав, що викладання географії без практичних занять на природі значно зменшують якість освіти.
Курси, які доводилося викладати Андрію Миколайовичу в університеті, відзначалися різноманітністю. У процесі викладання він створив перший оригінальний підручник «Основы землеведения». Надзвичайне значення цього підручника полягає у тому, що у ньому Краснов першим у російській науці створив дисципліну про географічні комплекси – ландшафти.
А.М. Краснов багато подорожував по Україні, Криму, Поволжжю, Придонських степах і Кавказу. У 1890-1896 рр. він побував у Північній Америці і двічі відвідав країни мусонної Азії. У працях, присвячених закордонній Азії, вчений яскраво описує природу відвіданих країн і робить вагомі наукові узагальнення.
Плідну наукову і педагогічну діяльність вчений поєднував з великою громадською роботою: він був організатором і активним лектором освітніх курсів для робочих. Андрій Миколайович сприяв роботі товариства грамотності, працював головою музейної комісії, упорядковував сади міста.
Активну участь брав Краснов у створенні етнографічного відділу Художньо-промислового музею, основою якого стала колекція предметів побуту, які він привіз із останньої подорожі по Далекому Сходу. Крім цього, йому було доручене складання плану музею, який міг би наочно продемонструвати відвідувачеві, яким чином природні умови різних і далеких одне від одного місць земної кулі відбиваються у культурі народів, їх побуті та одязі. А.М. Краснов виділив 5 основних відділів і цим самим показав, як впливає навколишнє середовище на спосіб життя людей.
Великий внесок зробив Андрій Миколайович в організацію етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства. Його відкриття тісно пов’язане з проведенням у Харкові ХІІ Археологічного з’їзду (1902 р.), етнографічної виставки, цінні колекції якої були зібрані Харківським підготовчим комітетом. Перебуваючи в Харківському повіті, А.М. Краснов зібрав близько 20% предметів, що демонструвалися на виставці (колекція складалася з 2054 предметів і 711 фотографій). Особливої уваги він надавав предметам, що вийшли з широкого вжитку і зустрічаються лише в окремих місцях.
У 1806-1912 рр. А.М. Краснов редагував газету «Южный край». Навесні 1912 року він переїздить до Батумі і присвячує себе реалізації давньої мрії – створенню експериментального центру з акліматізації рослин у Закавказзі.
Дослідження А.М. Краснова з географії і ботаніки, що містяться у багатьох працях, брошурах, статтях, нотатках, є вагомим внеском у подальший розвиток згаданих дисциплін, а ім’я вченого посідає належне місце серед визначних наших земляків – діячів науки і культури.