Конференція, присвячена 95-річчю XII Археологічного з’їзду
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Вперше відомості про гірничопромисловий музей з’явилися на шпальтах газети «Харьковские губернские ведомости» (в подальшому – ХГВ) у 1911 році. В замітці від 24 березня повідомлялося, що Начальником губернії дозволено Раді з’їзду гірничопромисловців півдня Росії влаштувати у Харкові в приміщенні медіко-механічного інституту музей, який буде безкоштовно приймати відвідувачів.
У наступному дописі йшлося про те, що 1 травня 1911 року у Харкові на Вознесенській площі в приміщенні медико-механічного інституту було відкрито гірничопромисловий музей. А 3 травня повідомлялося, що урочисте відкриття музею відбулося на Воскресенській площі № 9. В 6-ти кімнатах були розташовані торгові зразки кам’яного вугілля Донецького басейну, геологічна карта, карта Кривого Рогу, яка була складена Е.К. Фуксом, фотознімки, зразки заліза, чавуну, діаграми виробництва і споживання заліза, предмети виробництва металургійних заводів, зразки залізної і марганцевої руди, зразки флюсів, література щодо видобування мінерального палива, чавуну, заліза та інше.
Проте, незабаром, було прийняте рішення про виділення для музею іншого приміщення, бо через півроку 12 листопада в ХГВ повідомлялося, що 20 листопада 1911 р. передбачається відкриття музею гірничопромисловців півдня Росії і що для цього ведуться інтенсивні роботи. А у замітці від 15 січня 1914 р. вказувалася нова адреса музею – вул. Сумська, 18.
4 грудня 1911 р. газета повідомляла, що роботи по установленню експонатів завершуються і незабаром музей буде відкрито. Він складався з трьох відділів: а) колекції продуктів гірничої і гірничо-заводської промисловості; б) картографічних матеріалів; в) зібрання діаграм, фотографій та креслень. В музеї також знаходилися колони та вази, виточені з кам’яної солі Харламівських і Брандевських рудників, чимала башта із солі Слав’янських рудників, монумент з вугілля Должанських рудників.
Колекції музею постійно поповнювалися. Зокрема, в замітці ХГВ від 8 березня 1912 року писалося, що гірничопромисловий музей одержав від почесного члена Ради з’їзду гірничопромисловців півдня Росії звернулася до Уральського товариства дослідників природи з пропозицією взяти на себе цю працю. Про це йшлося у ХГВ від 25 вересня 1912 року.
Музей викликав значний інтерес в суспільстві і активно відвідувався, особливо учнями місцевих та іногородніх навчальних закладів. Про це, зокрема, свідчить матеріал, вміщений у ХГВ від 15 січня 1914 р., в якому сказано, що музей, розташований по вул. Сумській 18, 14 січня відвідали групами по 40 чоловік вихованки Харківського єпархіального училища. Пояснення давали завідуючі музеєм інженери-техніки В.В. Рюмін та Н.К. Фукс. Далі йшлося про те, що днями музей відвідали вихованки гімназії пані Домбровської, а також слухачі вечірніх курсів для робітників.
Музей був відкритий для перегляду по понеділкам, середам, п’ятницям та неділям з 11 до 15 години. Вхід до музею, як і передбачалося при його заснуванні, був безкоштовний.
19 січня того ж року в газеті вказувалося, що гірничопромисловий музей оглянула група вихованців приватної чоловічої гімназії С.Г. Денченко. Вів екскурсію помічник завідуючого музеєм Н.К. Фукс.
Наведені факти свідчать про активну просвітницьку роботу музею, який сприяв подальшому вивченню природних і виробничих можливостей регіону.