Зібрання артилерійської зброї у фондах ХІМ та можливості його експонування

Склад колекцій, що зберігаються у фондах Харківського історичного музею (ХІМ), дозволяє створювати загальноісторичні, краєзнавчі та тематичні музейні виставки й експозиції з багатьох аспектів життя краю та української держави, розвитку вітчизняної науки й техніки. Одним з цікавих і перспективних, на наш погляд, шляхів у цьому напрямку мала б стати експозиція, присвячена висвітленню історії створення та розвитку зброярства та зброї як складової частини матеріальної культури суспільства за весь час його існування.

Проте створення повної та вичерпної експозиції, що базуватиметься на значній кількості переважно оригінальних предметів, є, безумовно, метою спеціалізованих технічних музеїв військово-історичного профілю. Кількість таких закладів завжди була недостатньою: Музей артилерії, інженерних військ та військ зв’язку в Санкт-Петербурзі, частково – Ермітаж та Оружейна Пала-та, а також відкриті для широкого огляду лише на початку 1990-х рр. Музей авіаційної техніки в Моніно та Музей бронетанкового озброєння в Кубинці. Певна кількість більш сучасних зразків озброєння розпорошена по відомчих музеях військово-навчальних закладів. Ці та інші причини визначають актуальність зазначеного питання для України та Харкова – одного з провідних центрів як ВПК, так і підготовки військових кадрів.

У фондах ХІМ зберігається сьогодні 238 одиниць ручної вогнепальної зброї вітчизняного та іноземного виробництва ХVI-ХХ ст., 20 одиниць артилерійського озброєння, 5 мінометів (серед них і трофейні), різноманітні зразки боєприпасів. Крім того, зберігається й певна кількість військової форми, спорядження, холодної зброї, документів, пов’язаних з воєнною історією різних часів. Використання їх у постійно діючих експозиціях ХІМ має обмежений, фрагментарний, допоміжно-ілюстративний характер при створенні загального фону висвітлення окремих історичних подій.

Цілком слушною здається, таким чином, ідея створення на базі фондів ХІМ тематичної виставки з історії зброярства та артилерії від XVII до середини ХХ ст. Вона не потребує великих експозиційних площ, оскільки включатиме, крім звичайного залу, ще й оглядову площадку просто неба з більш важкими зразками гармат періоду II-ї світової війни. Насичення виставки додатковим та допоміжним експозиційним матеріалом – документи, одяг, типова холодна зброя (шаблі, тесаки, бебути тощо) – зроблять її більш повною та атрактивною. Використання ж різноманітних технічних засобів буде для такої виставки цілком природним: фоно- та відеоматеріали, голограми, діючі зразки та моделі зроблять експозицію більш привабливою та пізнавальною для відвідувачів, більшість яких, безумовно, складатиме молодь.

Також перспективним за сучасних умов є шлях кооперування музею з іншими відомчими музеями Харкова з метою створення більш значної спільної виставки та насичення її сучасними зразками озброєння, яких бракує у фондах ХІМ, але велика кількість яких зберігається в музеї Інституту льотчиків ВПС України та інших військово-навчальних закладах. З огляду на створення в лютому 1997 р. Харківського відділення Українського військово-історичного наукового товариства це мало б стати одним з його перших та значних заходів з популяризації знань з військової історії.