Діяльність музеїв в умовах дитячого центру «Молода гвардія» (м. Одеса)

Конференція, присвячена 95-річчю XII Археологічного з’їзду

Наровлянський Олексндр Данилович

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

Протягом багатьох років у дитячому центрі «Молода гвардія» (раніше – республіканський піонерський табор «Молода гвардія») діють декілька музейних експозицій. Діяльність музейних установ в умовах дитячого центру цілорічної дії має певні особливості.

Першим музеєм, що було створено в«Молодій гвардії», став музей підпільної молодіжної орагнізації м. Краснодона, на честь якої було названо табір у 1956 році. Початок створення цього музею було покладено наприкінці 50-х рр., у 1961 р. було відкрито так звану «молодогвардійську» кімнату [1], а в 1966 р. почав діяти музей організації [2]. Для нього було виділене приміщення в будинку піонерів табору, а пізніше музей переміщено до окремого будинку (з одночасною реекспозицією).

У 1974 році вперше відкрився музей історії табору. У 1982 році він отримав нове помешкання в будинку новозбудованої школи, було поновлено експозицію музею. [3]

У 80-ті роки в таборі було створено музей історії морського флоту (за допомогою Чорноморського пароплавства, Чорноморського флоту ВМФ, морських навчальних закладів Одеси), зал авіації та космонавтики (за допомогою авіаторів Одеського військового округу та авіаційних підприємств Києва та Харкова), деякий час діяв музей хліба. Ми розглядатимемо діяльність лише двох з них – історії табору та підпільної організації «Молода гвардія» з огляду на досить тривалий строк їх існування та, відповідно, наявність значного досвіду роботи, що дозволяє робити певний аналіз та висновки.

До особливостей умов та характеру діяльності музеїв у центрі слід віднести постійну зміну контингенту дітей (тривалість зміни у «Молодій гвардії» становить 30-35 днів), відсутність чи надзвичайно малу кількість професійних музейних працівників у штаті центру, широке залучення до роботи в музеях педагогічних працівників та відпочиваючих (через створення та діяльність рад музеїв), а також першорядніст виховних завдань у діяльності музеїв.

Одночасно слід відзначити, що в роботі цих музеїв є чимало відмінностей. Музей організації «Молода гвардія» створювався в той час, коли діяльність краснодонського підпілля була досить широко відома, ретельно вивчена. В цей час вже існували музеї в Краснодоні, Ровеньках, Ворошиловграді (Луганську). При створенні музею було використано значний матеріал, переданий цими музеями, що неминуче призвело до переважно копійного характеру матеріалів табірного музею. Але поступово співробітники табору встановили зв’язки з родичами загиблих, членами підпілля, що залишилися в живих, що дозволило поповнити експозицію оригінальними матеріалами. Особливу частку музею становлять матеріали, присвячені увічненю пам’яті героїв, які надходили безпосередньо від шкіл, пароплавів, інших установ, що носять імена краснодонців.[4]

Але все ж основним завданням, що було поставлено перед радою музею та її кервіником (протягом багатьох років його очолювала професійний музейний працівник, колишній співробітник краснодонського музею О.М. Кімова), були використання можливостей музею у вихованні дітей. Саме музей протягом багатьох років був методичним центром з розробки системи патріотичного виховання на прикладі молодогвардійців, з музеєм було пов’язано чимало заходів системи «молодогвардійського» виховання – екскурсії, молодогвардійські поетичні години, посвята в молодогвардійці тощо. Слід відзначити, що професійне керівництво музеєм забезпечило досить високий рівень музейної справи – чіткий облік експонатів та їх атрибуція, досконала експозиція, високий рівень екскурсій.

Робота музею історії табору носила суттєво відмінний характер. Відсутність музеїв подібної тематики виключала можливість використання запозичених матеріалів. Тому в діяльності цього музею поряд з екскурсійною роботою значне місце посіла пошукова робота. Матеріал, що сьогодні має музей, досить цікавий – це записи спогадів ветеранів табору, численні фотографії різних років, листування з колишніми працівниками табору, дітьми, що в врізні роки відпочивали тут. На жаль, недостатньо було використано архівні матеріали, чимало з них виявлено лише в останні роки. Серед керівників цього музею не було професіоналів, що призвело до надзвичайно низького рівня музейного господарства – відсутній облік фондових та експозиційних матеріалів, втрачено матеріали, що дозволили б провести атрибуцію окремих експонатів, не завжди своєчасно вносяться корективи до текстів екскурсій у відповідності з отриманими новими відомостями.

Перед музеями в умовах дитячого центру ставилося завдання не лише збереження та примноження історичного матеріалу, пошукова робота, але й, перш за все, активної участі у виховній роботі з відпочиваючими. Для цього використовувалися різні методи. Найпоширенішими були, звичайно, екскурсії, що провадилися для всіх, хто відпочивав у таборі. Крім того, ради музеїв виконували функції одного з органів дитячого самоврядування, виступаючи організаторами відповідних заходів – конкурсів фантастичних проектів, виконання загонами пошукових завдань тощо.[5] Широко використовувалася організація навчання дітей основам музейної справи, пошукової роботи з метою підготовки їх для продовження такої діяльності після повернення додому.[6]

Звичайно, оцінюючи сьогодні досвід цієї роботи, слід враховувати її іноді зайву ідеологізацію, але і сьогодні слід використовувати набутий досвід патріотичного виховання дітей, а також виховання організаторських здібностей дітей, активного залучення дітей до пошукової, екскурсійної та іншої музейної роботи, який накопичено в дитячому центрі «Молода гвардія».