Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Газети і журнали, що відносяться до періодичної продукції, є вагомою часткою збірки Харківського історичного музею.
У фондах музею зберігається майже 40000 газет, серед яких колекція газет дореволюційного часу налічує 1457 примірників.
Для експозиційної роботи величезний інтерес матимуть матеріали, що містяться у газеті «Южный край». [1, 10]. У 189 примірниках газети (1888 – 1919 рр.) особливу увагу, на погляд автора, привертають інформаційні статті, що розповідають про роботу у Харкові XXXIII з’їзду промисловців Півдня Росії, про утворення Російсько-Італійської палати для зв’язків харківських промислових підприємств з італійськими, про заснування торгівельної палати для харківських купців і промисловців. [3, 14].
Газета шанувала видатних діячів, чиє життя так чи інакше було пов’язане з Харковом: О.К. Алчевського, почесного члена Ради з’їзду гірничих промисловців Півдня Росії, О.Ф. Коні, товариша прокурора Харківського окружного суду і члена Державної Ради, Б.Д. Гринченка, видатного українського письменника і громадського діяча. [3, 23].
Велике значення має «Южный край» як джерело з історії народної освіти у дореволюційному Харкові. Вона розповідає про утворення у Харкові Ново-Олександрівського інституту (агрономічний напрямок), Жіночого інституту , про затвердження премій імені Т.Г. Шевченка, М.В. Лисенка, Є.К. Рєдіна, О.О.Потебні та М.С.Дринова. [3, 27].
Цікавий матеріал про життя харківської громади дають збірки газет «Харьковские губернские ведомости» (1848-1911 рр.), «Мир» (листопад – грудень 1905 р.), «Утро» (1906 – 1916 рр.). [5, 31].
Про події Жовтневого перевороту 1917 р. детально розповідають орган обласного комітету Донецького, Криворізького басейнів і міського Харківського комітету РСДРП(б) («Донецкий пролетарій») та орган Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів Харківського губернського і обласного комітетів Рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького районів («Известия Юга»). [3,36].
20-ті рр. XX ст. представлені пресою союзного («Известия», «Правда») та місцевого значення(«Вісті», «Коммунист», «Красная Армия», «Профессиональное движение», «Селянин», «Селянин Харківщини», «Селянська правда», «Трудовая Армия»). Ці газетні видання надають дуже важливу інформацію про стан профспілок, армії та сільського господарства України.
1930-ті рр. – це розмаїття газет місцевого значення у музейній збірці, а саме: «Міліціонер прикордоння», «Театр революції», «Театр русской драмы», «Техніка ХПЗ», «Ударник Оперы и Балета», «Харьковский паровозник», «Харьковский рабочий». Подана інформація про подальший розвиток промисловості, військового та театрального мистецтв.
Газети 1940-вих років підрозділяються на три групи: довоєнні («Політвідділовець транспорту», «Политотдельский гудок», «П'ятирічка»), воєнні («Боевая тревога», «Вперед за Родину», «Вперед к победе», «За нашу победу», «Суворовский натиск») і післявоєнні («Молотарка», «Тепловозник», «Шахтарка», «Южная магістраль»);розповідають про створення і розвиток транспортної мережі, військової справи, сільського господарства у довоєнні та післявоєнні роки.
Дуженевеликою кількістюпредставлені газети 1950-тих, 1970-тих, 1980-тих років. Найбільш цікавими для експозиційного показу є газети «Всенародная стройка», «Правда Лозівщини», «Червоний прапор» (1952 – 1957 рр.), «Учительская газета»(1978 р.), «Слобідська Україна» (1989 р.), які відображають стан будівництва, сільського господарства та вчительської справи у 1950 ті – 1980 ті роки.
У 1990-тих рр. колекція газетних видань вже кількісно зростає. Колекцію музею поповнюють такі цікаві для експозиційного показу видання, як: «Профспілкова газета» (1990 р.), «Прикордонні вісті» (1991 р.), «Акціонер» (1991, 1993 рр.), «Слобода» (1991, 1993 рр.), «Народне здоров’я» (1992 р.), «Харьковские епархиальные ведомости» (1994 – 1999 рр.). Тут охоплюється наступна тематика «Профспілковий рух», «Митниця, кордон», «Акціонерні товариства», «Сучасна історія Слобідської України», «Охорона здоров’я», «Сучасна історія Харківської єпархії».
Для різнопланового показу сучасності є велике розмаїття газетних видань, що поповнили музейну колекцію. Наприклад: «Сільський інженер» (орган Харківського державного технічного університету; 2000, 2001 рр.), «Народная оппозиция» (видання Прогресивної Соціалістичної партії України, м. Київ, 2003, 2005 рр.), «Рериховская правда» (орган Реріхівського філософського товариства ім. Г.С. Сковороди, м. Харків, 2004 р.), «Молодий час» (орган Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий рух», м. Київ, 2004 р.), «Телекомунікації та світ» (орган Харківської філії ВАТ «Укртелеком», 2004, 2005 рр.), «Харківський університет» (орган Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004, 2005 рр.), «Сладкая гильдия» (орган корпорації «Бісквіт – шоколад», м. Харків, 2006 р.), «Молодість фармації» (орган Національного фармацевтичного університету, м. Харків, 2007 р.).
Не менш цікавою для виставкової роботи є збірка журнальних видань, що налічує майже 4000 видань.
Дореволюційний період вражає різноплановістю журнальної продукції, а саме: «Агрономический журнал» (видання Харківського товариства сільського господарства, 1913 р.), «Горнозаводское дело» (видання Ради З’їзду гірничих промисловців Півдня Росії, м. Харків, 1914, 1915 рр.), «Вестник Европы Журнал истории, политики, литературы» (м. Петербург, комплект за 1893 р.), «Друг искусства» (м. Харків, 1913 р.), «Репертуар и пантеон» (театральний журнал, м. Петербург, 1842 – 1847 рр.). [2,15].
Дещо осторонь стоїть великий комплект журналів «Русский художественный листок»(СПб, 1854 р.),який розкриває у багатьохнапрямкахтему «Кримська війна 1853 – 1856 рр.». [2, 21]
Досить вагомою часткою колекції періодики Харківського історичного музею є петербурзькі гумористичні журнали: «Будильник» (1875, 1878, 1879, 1880 рр.), «Стрекоза» (1876 – 1894 рр., 1896, 1897 рр.), «Вот так сюрприз» (1905 р.), «Грибочки» (1905 р.), «Дачная жизнь» (1905 р.), «Аргус» (1906 р.), «Бомбы» (1906 р.), «Вампир» (1906 р.), «Жало» (1907 р.). У журналах в гумористичному стилі висвітлюються такі актуальні на той час теми, як «Суспільство і російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр.», «Суспільство і російсько-японська війна 1905 – 1907 рр.»
Видання періоду громадянської війни представлені журналами «Военное дело» (м. Москва, 1918 – 1920 рр.), «Южно-русский потребитель» (м. Харків, 1919 р.), «Революционный фронт»(м.Харків, 1920 р.), «Врачебное дело» (м. Харків, 1921 р.).
Про життя Радянської держави у післявоєнні 1920-ті рр. розповідають журнали «Вестник Советской Юстиции на Украине» (1922 р.), «Жизнь национальностей» (1922 р.), «Вестник физической культуры» (1923, 1924 рр.), «Комунарка України» (1923 – 1929 рр.), «Воздушный флот» (1924 р.), «Еженедельник Народного комиссариата просвещения» (1924 р.), «Знання» (1924 р.), «Красная оса» (1924 р.), «У станка» (1924 – 1926 рр.), «Безвірник» (1925, 1926 рр.), «Жернов» (1925, 1926 рр.), «Искусство трудящимся» (1925, 1926 рр.), «МОПР» (1925, 1926, 1928 рр.), «Друкар» (1928 р.), «Транспорт Украины» (1925 – 1929 рр.), «Вісті Центрального комітету КП(б)У» (1929 р.).
1930-ті рр. ознаменувалися розмаїттям журнальних видань: «Колективіст України» (1931 – 1933 рр.), «Кооперативне будівництво» (1931 р.), «Машина на селі» (1931 р.), «Советский театр» (1931, 1936 рр.), («Архів Радянської України» (1932 р.), «Дніпрельстан» (1932 р.), «Большевистская печать» (1934 – 1936 рр, 1939 р.), «В бой за технику» (1937 р.), «Ворошиловский стрелок» (1937 р.), «Колгоспниця України» (1938, 1939 рр.), «Наша страна»(1938, 1939 рр.), «Советское студенчество» (1939 р.).
1940-ві рр. представлені дуже незначною збіркою:«Наша страна» (1940 р.), «За оборону» (1943 р.).
Дещо більшою стає колекція журнальних видань у 1950-ті рр.:«Советский Союз» (1950 – 1956 рр., 1958 – 1959 рр.), «Харків»(1953 – 1955 рр.).
1960-ті рр. представлені виданнями: «Советский Союз» (1960 – 1963 рр., 1966 р.), «Україна» (1960 – 1964 рр.), «Вопросы нейроофтальмологии» (1961 р.), «Советское здравоохранение» (1962 – 1963 рр.), «Вестник сельскохозяйственной науки» (1968 р.).
У 1970-тих рр. колекція Харківського історичного музею поповнилася такими журналами, як: «Советский экран» (1971 р.), «Военно-исторический журнал»(1973 р.), «Відомості Верховної Ради УРСР» (1974 р.), «Дошкільне виховання» (1977 р.), «Атомная энергия»(1978 р.), «Вісник Харківського університету»(1978 р.), «Вітчизна» (1978 р.), «Вопросы атомной науки и техники»(1979 р.).
1980-ті рр. представлені двома виданнями, а саме: «Театральний Харків» (1982 – 1988 рр.) і «Театрально-концертний Харків» (1988 – 1989 рр.).
У 1990-тих рр. музейна колекція поповнюється придатними для експозиційного показу різноплановими журнальними виданнями: «Акционерное дело» (1991 р.), «Позиция» (1991 р.), «Ділове життя» (1992, 1993 рр.), «Український засів» (1993 р.), «Джерело педагогічної майстерності» (1995 р.), «Вісник Національного банку України» (1996 р.), «Вісник фармації» (1999 р.).
2000-ні рр. представлені спеціальним номером щомісячного інформаційного журналу «Харьков. Что. Где. Когда.» (серпень 2000 р.).
Колекція книг і брошур є спорідненою журнальним виданням і налічує майже 10000 предметів. Найбільш цікавими серед них є 394 рукописних і стародрукованих видань загальною кількістю. З них рукописних видань 13 одиниць, решта – 381 – стародруки.
Найстародавніше рукописне видання датується XV ст. («Правила поведения священослужителей и всех граждан общества»). Найпізніше рукописне видання – XIX ст. («Ирмолой»).
Найдавніше стародруковане видання датується 1623 р. («Новый завет с Псалтырью»). Найпізніші стародруковані видання – 1825 р.
Крім стародрукованих видань, XIXст. представлене іншою дуже цікавою книжковою продукцією, що допомагає розкрити тему «Освіта. Народна освіта в Харківській губернії»: «Программы для испытания в уездных училищах» (1838 р.), «Народные школы в Харькове» (1865 р.), «Отчет о деятельности Харьковского общества распространения грамотности в народе за 1891г.» (1892 р.), «25-летие Харьковской школы рисования М.Д. Раевской» (1895 р.), «Учебное пособие для музыкальных классов Харьковского института благородных девиц» (1895 р.).
До окремої тематичної розробки «Харківський університет. Минуле» можна віднести великі підбірки – «Протоколы заседаний Совета Императорского Харьковского университета» (1870 – 1873 рр.) «Труды общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете» (1871 - 1896 рр.), «Труды физико-химической секции общества опытных наук при Императорском Харьковском университете» (1869 – 1893 рр.). [7,18].
1910 – 1917 рр. представленірізноплановою книжковою продукцією, а саме: «Журналы Харьковского земского собрания…» (1903, 1907, 1908 рр.), «Труды Харьковского медицинского общества» (1905 р.), «Стенографические отчеты Государственной Думы III-его и IV-ого созывов» (1909, 1913 рр.), «Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства за 1917 г.» [3, 43].
Книги та брошури «Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства за 1920, 1922 гг.», «Отчеты рабочее-крестьянского правительства Украины», «Эрде Д. Революция на Украине», праці Й.В. Сталіна (1920-тих рр.), стенографічні звіти конференцій КП(б)У, бюлетні Всеукраїнськихз‘їздів КП(б)У, журнали «Летопись революции»(1924 – 1929 рр.), друковані праці вчених М.Ф. Сумцова, В.Я. Данилевського, «Наукові записки Харківського технологічного інституту імені В.І. Леніна» (1927 – 1929 рр.) розкривають умовну тему «1920-ті роки. Життя після Жовтневого перевороту».
Така ж умовна тема «1930-ті – 1940-ві роки. Передвоєнне життя» знайшла своє відтворення у збірці книг і брошур, таких як: «Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України», стенографічні звіти та резолюції XVI, XVII, XVIIIз’їздів ВКП(б), праці Й.В. Сталіна, П.П. Постишева, твори українських письменників І. Ле, М. Сказбуша, П. Панча, Н. Забіли.
Для розкриття теми «II-га світова війна» у колекції музею існує дуже невеликий вибір літератури, а саме: «Накази Народного комісара оборони. 1942 р., 1943 р.», твори письменників О.М. Толстого, Б.Л. Горбатова, К.М. Симонова, М.П. Бажана, О.П. Довженка, драматургів О.Є. Корнійчука, М.Л. Кропивницького, поета М.Т. Рильського.
Книжкова продукція, датована 1950-тими рр., придатна для розкриття виставкової теми «1950-ті. Відбудова». Це такі книги та брошури, як: «Сообщение Государственного планового комитета СССР и Центрального статуправления СССР об итогах выполнения 4-го (первого послевоенного плана СССР на 1946 – 1950 гг.)», праці Й.В. Сталіна (1950 р.), «Труды Харьковского автомобильно-дорожного института» (1950 р.), «Бюллетень Украинского научно-исследовательского института растениеводства, селекции и генетики» (1958 р.), «Труды радиофизического факультета Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета имени А.М. Горького» (1959 р.), «Труды Украинского научно-исследовательского института растениеводства,селекции и генетики» (1959 р.), «Труды Харьковского политехнического института имени В.И. Ленина» (1959 р.), твори письменників І.А. Багмута, О.В. Донченка, І.Л. Муратова.
Експозиційну тему «1960-ті – 1980-ті роки. Подальший розвиток та державне будівництво» розкриває досить велика збірка книг і брошур, а саме: «За високу культуру землеробства» (1965 р.), «Миллионный» (про ХТЗ ім. Орджонікідзе, 1967 р.), «150 лет Харьковскому ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту им. В.В. Докучаева»(1967 р.), «Труды института Южгипроцемент» (1964 р.), «ТрудыУкрНИИ птицеводства» (1966 р.), «Материалы III-ей научно-практической конференции кафедр украинского института усовершенствования врачей» (1967 р.), «Труды УкрНИИгаза» (1967 р.), «Люди трудового подвига»(1967 р.), «XXIIсъезд Коммунистической партии СССР, бюллетени №1-22» (1961 р.), «Бюллетень №1 совместного заседания Совета Союза и Совета національностей на седьмой сессии Верховного Совета СССР» (1965 р.), «СССР. Административно-территориальное деление союзних республік» (1965 р.), твори письменників І.О. Виргана, Л.В. Забашти (1960-ті рр.), книги з серії «История фабрик и заводов» (1975 р.), підручники з математики, російської мови, букварі (1970-ті рр.); твори Л.І. Брежнєва – «Малая земля», «Возрождение», «Целина» - на різних мовах світу; твори письменників І.А. Багмута, Р.Ф. Полонського, поета І.Л. Муратова (1970-ті рр.); матеріали XXVIз’їзду КПРС і КПУ; брошури та книги, присвячені 20-річчю засвоєння космічного простору (1981 р.); брошури, об’єднані тематично, «Из опыта работы комсомольських организаций предприятий и вузов г. Харькова» (1982 р.); монографії інституту проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР.
Книжкові видання 1990-тих рр. утворюють в колекції Харківського історичного музею цікаву тематичну добірку, а саме: “Губернаторы и генерал-губернаторы»(1996 р.), «З історії української літератури XVII– XVIII ст.» (1999 р.), «Харків фармацевтичний» (1999 р.), «Харьковская епархия вечнозеленая ветвь Украинской Православной церкви» (1999 р.), «Історія Харківської єпархії» (1999 р.), «Харківський колегіум» (1999 р.).
Обсяг тем, що розкриваються предметами з колекції «Книги, брошури», стає ще ширшим у 2000-ні рр. Для цього придатні такі книги і брошури, як: «Керівники митних установ Слобожанщини» (2000 р.), «Митниці Слобожанщини» (2000 р.), «55 лет со дня Победы»(2000 р.), «Закон України «Про вибори народних депутатів України»» (2001 р.), «Фельдшерська школа: історія становлення та розвитку» (2001 р.), «ХТЗ – годы и люди» (2001 р.), «Харківськеісторико-філологічне товариство» (2002 р.)«Жизнь и деятельность немцев в Харькове (XIX – начало XXстолетия)» (2004 р.), «Хто є хто на Харківщині. Видатні земляки. Випуск перший» (2004 р.), «Хто є хто на Харківщині. Видатні земляки. Випуск другий» (2005 р.), «Вища медична школа Харківщини в роки Великої Вітчизняної війни» (2005 р.), «Громадський природоохоронний рух в Україні розпочинався на Харківщині» (2005 р.), «Історія Харківського державного медичного університету. 200 років» (2005 р.), «500 влиятельных личностей. Харьков юбилейный» (2005 р.), «Харківщина мистецька: історія, традиції і сучасність. До 70-річчя Харківської організації Національної спілки художників України» (книга і альбом, 2008 р.), «Шляхами Васильківського: погляд через століття» (альбом – каталог, 2009 р.), «Православная энциклопедия Харьковщины» (2009 р.).
Дуже близькою до колекції книг та брошур є колекція альбомів. Вона налічує 1668 одиниць зберігання.
Досить вагомою часткою колекції альбомів є альбоми дореволюційного періоду. Всі вони так чи інакше розкривають велику експозиційну тему «Життя країни до Жовтневого перевороту». Вона підрозділяється на декілька маленьких тем. А саме: «Археологічне минуле краю» (альбоми – «Альбом выставки XII археологического съезда в Харькове» 1903 р., «М. Ростовцев. Античная декоративная живопись на Юге России. Атлас.Табл. I – CXII.» 1913 р., «М. Ростовцев. Античная декоративная живопись на Юге России. Т.I. Описание и исследование памятников» 1914 р.); «Вітчизняна війна 1812 року» (альбоми – «Нашествие Наполеона. Отечественная война 1812 г.» 1911 р., «Отечественная война 1812 г. в русской живописи» 1962 р.); «Декабристи» (альбоми – «Альбом памяти декабристов» 1907 р., «Альбом из коллекции материалов о декабристах» видання поч. XXст., “Восстание декабристов в произведениях искусства»1975 р.); «Кримська війна 1853 – 1856 рр.» (3 альбоми «Портреты лиц отличившихся заслугами в событиях 1853, 1854, 1855 и 1856 годов» 1857 р.);«Російсько-турецька війна 1877 – 1878 рр.» (альбоми - «Альбом портретов деятелей войны 1877 – 1878», «Картины войны 1877 – 1878 гг.» видання поч. XXст.); «Українська старовина» (альбоми – «Каталог украинских древностей коллекции В. Тарновского» 1898 р., «Запорожцы» 1991 р., «З української старовини»1991 р., «Скарби нашої пам’яті» 1993 р.;«Харків. 1861 – 1917 рр.» (альбоми – «Харьковское коммерческое училище императора Александра III» 1891 р., «Харьковская частная женская воскресная школа» 1895 р., «Выпуск студентов Технологического института» 1897 р., «Альбом к столетию Императорского Харьковского университета» 1905 р., «Харьковский земельный банк» 1906 р.); «Російсько-японська війна» (3 альбома «Русско-японская война» 1905 р.); «Жовтневий переворот, громадянька війна» (альбоми – «Азбука революции», «Жовтнева революція на Україні», «Солдаты революции», «Первая Конная»), «Харків у 1930-тих рр.» (альбоми - «Харків будує» 1931 р., «Майдан ім. Дзержинського» 1932 р., «Второй выпуск Харьковского института инженеров транспорта 15 июня 1932 г.», «Украинская промышленная академия. 1933 – 1937.», «Выпуск врачей 1-го Харьковского мединститута. 1933 – 1938»); «Україна. Харків. IIсвітова війна» (альбоми – «Великая Отечественная война 1942 г.», «Великая Отечественная война. 1943 г.», «Только документы», «Парад Победы», «Герои Великой Отечественной войны»); «Харків. 1950-ті – 1980-ті.» (альбоми – «Наш родной Харьков» 1951 р., «Наш родной Харьков» 1952 р., «Харків сьогодні» 1960 р., «Харків» 1968 р., «Харьков»1973 р., «Харьков: архитектура, памятники Харькова» 1986 р.); «Мистецтво України, Харківщини, Харкова» (альбоми – «Украинское народное творчество»1912 р., «Український революційний плакат» 1933 р., «Офорты и автолитографии студентов графического факультета Харьковского государственного художественного института» 1951 р., «Українське образотворче мистецтво (Живопис, скульптура, графіка)» 1956 р., «Выставка работ харьковских художников Томенко, Мироненко и Вихтинского в Италии в г. Болонья» 1966 р., «Изобразительное искусство Харькова» 1978 р.).
Таким чином, колекції періодичної і книжкової продукції Харківського історичного музею можна використати у комплексному експозиційному показі для висвітлення різноманітної тематики з історії міста Харкова і, загалом, України.
Список використаної літератури:
1. Лисовский Н.М. Русская периодическая печать 1703 – 1894гг.-Пг.:
Изд. И.М. Лисовского, 1901.- 96с.
2. Литературный процесс и русская журналистика конца XIX – нач.
XXв.- М.: Наука, 1982.- 372с.
3.Черепахов М.С., Фингерит Е.М. Русская периодическая печать (1895 – окт. 1917).- М.; Госполитиздат, 1957.- 351с.
4.Михайлин І.Л. Нарис історії журналістикиХарківської губернії– Харків:Колорит, 2007- 368с.
5. Харьков и губернія на страницах газеты «Харьковские губернские ведомости».1838 – 1917.- Харков, 1993.- Вып. I 1881 – 1891. – 123с.
6.Средства массовой информации постсоветской России.- М.: Аспект Пресс, 2002- 303с.
7.Щетинина Г.И. Университеты в России и устав 1884 года. – М.: Наука, 1976.- 232с.