До проблеми співвідношення знаків і символів на виставці до 10-ої річниці незалежності України

24 серпня 2001 р. виповнюється 10 річниця незалежності України, час, що минув, дає змогу усвідомити значення прийнятого 24.08.91 р. Верховною Радою України Акту незалежності України для подальшого становлення її як самостійної демократичної держави, а також підвести перші підсумки розвитку України протягом останніх років її новітньої історії.

У Харківському історичному музеї передбачається створити виставку, присвячену цій визначній події. Головна ідея виставки - висвітлити загальний процес перетворень в країні за останні десять років, який вплинув на всі аспекти економічного, соціального й політичного життя, а також спричинив фундаментальне переосмислення національного минулого. Виходячи із завдань регіонального музею, маємо за мету: на основі Харківських матеріалів відобразити характер подій та явищ, які відбуваються на загальнодержавному рівні, розкрити регіональну специфіку та максимально висвітлити її експозиційним способом.

Не дивлячись на те, що тематична структура звужена до регіонального рівня, багатоаспектність показу, його знакова сутність, не дивлячись на деяку фрагментарність в хронології, буде відігравати провідну роль. Практика виставкової роботи 60-90 рр. XX ст., коли експозиції з історії сьогодення відображали тільки сьогоднішній день (у більшості своїй ці функції виконували виставки, присвячені втіленню рішень з'їздів КПРС чи окремим галузям народного господарства і т.п.) не виробили достатнього арсеналу засобів висвітлення сьогодення. Головний акцент робився на експозиційний показ ритму історичного часу, (можливо і не за дуже великий період) зате це був багатоаспектний показ.

Але вже сьогодні можна констатувати, що знакові експозиційні матеріали хоча і мають великий значущий аспект, не можуть передавати усієї картини історичного періоду, тим більше сьогодення. Музейний реалізм сучасної доби з його прагненням до автентичності і достовірності повинен будуватись на сприйнятті музейного предмету, як готового образу, здібного символічно заміщувати та представляти людину, подію і навіть епоху. Різноманітні поєднання образного і предметного, знаку і символу створюють неповторюваний вигляд окремих комплексів та експозицій, основаних на єдиних наукових уявленнях. Художньо-образні засоби пізнання виступають не доповненням, а важливим елементом музейного історизму.

Символи, які висловлюють відношення до змісту (знаків, тобто музейних предметів) можуть бути представлені одними і тими ж музейними предметами, що і знаки, мати як значущий аспект, так і виступати інструментарієм експозиційного дизайну. Так на виставці до 10-ої річниці незалежності України для образного відтворення загальновідомих понять, планується створення символічного образу часу з елементами найдавнішої та сучасної історії України, у якому в яскравій формі була подана державна символіка і, як продовження експозиційного ряду - символи Харкова та області. Така композиція дозволить створити відповідну атмосферу на виставці, відобразити наступність державотворчих процесів та наблизити відвідувачів до подій найдавнішої і сучасної історії України.

На виставці, у художньому плані передбачається створити інтер'єр виборчої дільниці де з одного боку поєднані предмети, які мають знаковий характер (урна для голосування, бюлетені, агітаційні матеріали та ін.) з іншого - у зв'язку з політизацією українського суспільства (на відміну від ідеологізованого радянського) передвиборні марафони стали ознакою часу та символом останнього десятиріччя. Відвідувачам буде запропоновано висловити своє відношення до подій чи окремих людей сучасної доби згідно з симпатіями, світоглядом чи іншими мотиваціями, пов'язаними з їх життям.

Пошук рішень у висвітленні історії сьогодення музейними засобами триває. Побудова у Харківському історичному музеї виставки, присвяченої 10-й річниці незалежності України буде першою спробою вирішення цього питання.