Проблеми перебудови експозиції літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди

Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди в с. Сковородинівка був створений 1972 р. до 250-річчя з дня народження мислителя. З тих пір експозиція музею суттєво не оновлювалася. Вона має статичний, закостенілий характер, певною мірою однобокий. Так, в ній розкрита переважно антифеодальна, матеріалістична, атеїстична тенденція в його світогляді і майже не відбита тенденція релігійно-ідеалістична. Не розкритий зв'язок між релігійною формою його висловлювань і їх вільнодумним змістом, шанобливе і водночас гостро критичне ставлення мислителя, до Біблії. Не відбитий вплив на Сковороду християнської традиції і вплив його на російську та українську Ідеалістичну філософію. Можливості регулярного оновлення експозиції обмежені структурно і навіть технічно.

Однак експозиція створювалась свого часу кваліфікованими фахівцями, на досить високому методичному і науковому рівні, оформлена виразно і художньо досконало. Вона неповно розкриває світогляд і творчість Сковороди, але не перекручує їх. Тому вона потребує доповнення, але не бездумної докорінної ламки.

Провідна ідея експозиції: Сковорода - прогресивний, глибоко народний мислитель і митець переламної епохи, спадщина якого являє собою національну і загальнолюдську цінність. Цілі побудови експозиції можуть бути реалізовані лише через комплексне використання меморіальних речей (нечисленних), сучасних видань, документів, творів мистецтва, оригінальних предметів епохи та колійного матеріалу.

Структура експозиції на рівні тем може бути збережена і потребує лише деякого коригування.

Тему «Епоха Сковороди» слід доповнити матеріалами про політичне становище України XVIII ст. До теми «Дитячі та юнацькі роки» треба додати матеріали про ряд античних мислителів (Піфагор, Сократ, Епікур, Лукрецій, Цицерон, Горацій, Філон, Плутарх, Лукіан) та християнських філософів (Климент Олександрійський, Оріген, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Августин, Максим Сповідник), чиї твори вплинули на світогляд Сковороди. Розділ, присвячений філософським поглядам Сковороди, доцільно перебудувати: за принципом контрасту співставити думки філософа, пов'язані з протилежними тенденціями в його світогляді. До експозиції треба включити Біблію і відбити неоднозначне ставлення мислителя до неї. Обстановку меморіальної кімнати (тема «Останні роки життя») можна при нагоді доповнити старовинними предметами побуту, творами народного декоративно-прикладного мистецтва.

Суттєвого розширення і доповнення потребують розділи експозиції, присвячені вшануванню і вивченню Сковороди, його місцю в історії літератури та філософії. Треба додати матеріали про ряд російських і українських письменників (П. Куліш, А. Бєлий, М. Булгаков) та філософів-ідеалістів (Гамалія, Е. Соловйов, П. Юркевич, М. Гоголь, П. Флоренський), що зазнали впливу Сковороди; матеріали, що відбивають вплив Сковороди на народні сеелянські рухи, образ Сковороди в фольклорі. Наявні в експозиції роботи про Сковороду треба доповнити книгами В. Ерна, Д.І. Багалія, О. Єфремова, М.С. Грушевського, І.П. Стогнія. Матеріали про нащадків (родичів) поета слід доповнити новими даними. Треба додати матеріали про Міжнародну премію Г.С. Сковороди та її лауреатів. До наявних матеріалів про засновників музею слід додати матеріали про А.П. Ковалівського та Ю.С. Дерягу. Нещодавно створений розділ про вшанування Сковороди українською діаспорою треба істотно доповнити зарубіжними виданнями, присвяченими просвітителеві (роботи Д. Чижевського, В. Шаяна, Д. Донцова та ін.), або хоча б їх копіями.

Нарешті, слід створити змінні експозиції (що постійно оновлюватимуться за рахунок нових надходжень); 1) сучасні вірші і художні твори про Сковороду; 2) новітні дослідження про Сковороду; 3) відзначення ювілеїв Сковороди.