Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Зібрання Харківського історичного музею завжди були і є цінним джерелом для поглиблення знань з історії краю. Особливо активно до них звертаються викладачі та студенти вищих учбових закладів, вчителі шкіл, краєзнавці та інші категорії відвідувачів. У даній роботі хочеться зупинитися лише на одному аспекті: використанні стаціонарних музейних виставок у роботі зі студентською молоддю. Археологічна виставка «На перехрестях століть» займає три зали. Тут представлені цікаві підбірки експонатів, які знайомлять з розвитком людського суспільства на прикладі окремого регіону (Харківської області) на Фоні зміни археологічних культур і подій, що проходили на території півдня Східної Європи з пізнього палеоліту до середини XIII ст. Для поглиблення інформативності в експозицію введена велика кількість картографічних матеріалів, що розповідають про існування на території області пам'яток конкретних археологічних культур, а також зроблена реконструкція окремих предметів праці, зброї, погребальних споруд.
Археологічна виставка дає багатий матеріал для проведення тематичних екскурсій: «Наш край від пізнього палеоліту до кінця бронзового періоду», «Історія і культура скіфів», «Пам'ятки Салтівської культури», «Роменська культура краю». На базі музейної виставки можна також провести ряд лекцій - екскурсій з курсу таких дисциплін як релігієзнавство («Релігійно-міфологічна космогонія поховальних споруд українського степу»), українська культура («Антропоцентрична спрямованість української культури як шлях пізнання істини буття»), світова культура («Україна між Сходом і Заходом. 1000-літній творчий діалог культурно-світоглядних парадигм на українських теренах»).
Великою популярністю відвідувачів користується виставка «Харків 1941-1943 рр.», на якій представлено понад 800 оригінальних музейних предметів. Новизна у висвітленні даної теми полягає в тому, що вперше тут широко показані предмети озброєння і спорядження німецької армії. На цьому варто наголосити, оскільки в недавньому минулому, не в традиції було представляти такі матеріали, а якщо вони все ж таки подавалися, експонування їх підпорядковувалося жорстким стереотипам. У показі документальних та речових першоджерел, пов'язаних з ворогом, робилися спроби окремо представити бойові дії радянської і німецької армії, що певною мірою применшувало значення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. І тільки правдива детальна характеристика противника дала змогу показати, що радянські війська зійшлися у двобої з сильною, добре озброєною і спорядженою армією, від чого значення перемоги тільки підноситься.
На виставці, порушуючи старі традиції, подаються не лише матеріали про уславлених земляків, а й матеріали про рядових учасників історичних подій, місцевих жителів періоду окупації, а також німців, поліцаїв; та ін. Тобто таким чином, робиться спроба показати «соціальний типаж» представників і тих сил, що виступали на боці гітлерівської Німеччини. Виходячи з представлених матеріалів, по виставці можна проводити такі тематичні екскурсії, як «Харківщина у 1941-1943 рр.», «Підпілля в Харкові в роки Великої Вітчизняної війни», «Завершальний період корінного перелому в роки Великої Вітчизняної війни», «Окупаційний режим на Харківщині в 1941-1943 рр.
Крім екскурсійної роботи, на базі виставки «Харків 1941-1943 рр.», доцільним буде проведення до ювілейних дат уроків пам'яті, тематичних вечорів, усних журналів, семінарів, науково-практичних конференцій тощо. Ці заходи будуть викликати у відвідувачів громадську повагу до пам'яток історії та культури, до людей, які створили їх, сприяти усвідомленню їхнього суспільного значення, естетичної цінності, формуванню патріотичної свідомості підростаючого покоління.
Етнографічна виставка «Світ народного майстра» присвячена виготовленню художніх тканин. На ній представлені предмети одягу, рушники та інші речі декоративно-утилітарного призначення, а також знаряддя обробітку сировини, прядіння та ткацтва і відтворені інтер'єри та частини технологічного процесу загальних ремесел. Виставка може бути використана для проведення занять з етнографії, народознавства, живопису та ін.
Отже, зроблений огляд лише трьох постійно діючих виставок історичного музею дає змогу стверджувати про доцільність тісного співробітництва музею з вищими навчальними закладами та необхідність спільної розробки освітніх програм в рамках різних культурологічних курсів.