Форми роботи ХІМ з вивчення історії християнської релігії

Дослідження історії християнства, православного культу і традиції в ХІМ проводиться різними формами. Вони поширилися з 1988 року, дати святкування 1000-річчя хрещення Русі. З цієї річниці перед працівниками культурних закладів і, зокрема, музеїв постало актуальне питання про поповнення знань з історії православ'я, його традицій, догм і заповітів. Також не менш актуальним постає питання про доцільність зберігання предметів християнського культу, церковної старовини у музейних зібраннях. Вирішення цих питань і здійснюється за допомогою широкого комплексу нових форм роботи, що проводить ХІМ.

Експозиційна практика вигідно вирізняє музеї серед широкого загалу культурних і освітянських закладів для наочного, практичного (а не абстрактного як в навчальних закладах) складання уяви про роль релігійного культу в становленні української національної культури. Це зрозуміло не лише науковцям, суспільним і державним діячам, а й самим служителям Церкви, духовним отцям. Щоб донести до кожного духовні цінності християнства ще не поділені на окремі офіційні інститути наука і церква у XIX ст. здійснювали рішучі кроки у напрямку позацерковного релігійного освітянства. Йдеться про створення церковних і релігійних музеїв, експонати для яких надходили з православних церков під час наукових експедицій, що проводили вчені. Так, саме архієпископ Харківський і Охтирський Арсеній (Брянцев) у 1903 р. задумав заснувати церковний музей з тих експонатів, що виставлялися вченими Харківського імператорського університету на виставці XII археологічного з'їзду "Церковні старожитності".

Це питання постало з тих пір, як попередник Арсенія архієпископ Флавіан (Городецький) порушив питання про створення у Харкові єпархіального давньосховища. 13 травня 1912 року за ініціативою Арсенія було відкрито Харківське єпархіальне церковно-археологічне товариство та Музей церковних старожитностей при ньому. І серед перших дарувальників музею був архієпископ Арсеній. Він передав музею свою власну бібліотеку (1200 томів), першу друковану Біблію, кілька стародавніх ікон, фотоальбом, і зразково упорядкував музей. Щоб забезпечити єпархіальний музей майже невичерпним джерелом надходжень з різних кінців Харківської єпархії архієпископ Арсеній видає указ № 35525 від 30 листопада 1912р. про його дозвіл вилучати з храмів і монастирів єпархії церковні предмети, які становили велику художню і історичну цінність, і передавати їх на вічне зберігання до ХЄЦАМ.

Цікаво, що єпархіальний музей, крім проведення спеціальних занять для учнів семінарії, у визначені години та дні був відкритий для широкого кола відвідувачів. Одна тисяча експонатів, що складали фонд музею на 1917 рік була розподілена у 30-ті роки між трьома музеями: Слобідської України ім. Г.С. Сковороди (вироби з металу і дерева), Антирелігійним (цінне церковне начиння) та Українською картинною галереєю (ікони і картини). Та невелика частка з тих експонатів, що збереглася у ХІМ після окупації міста і складає зараз основу його церковної колекції.

За останнє десятиріччя ХІМ двічі експонував на виставках "Пам'ятки церковної старовини XVII - початок XX ст." (1990-1998 рр.) та "Пам’ять століть" до 200-річчя Харківської єпархії (відкрита у 1999 році) ті речі, що збиралися вченими університету ще у 1900-1901 рр. Це, перш за все, оклади євангелій, ікон, потири та хрести, церковні ритуальні тканини. На останній виставці експонуються також рідкісні ікони, фотографії, облачення священників, документи, грамоти, книги. Кожен відвідувач, який уважно роздивиться ці речі, навіть самостійно, може уявити собі, яке місце в житті не тільки майстра, автора того чи іншого церковного начиння, а й кожного християнина займала релігія і віра в Бога" і що саме є істинним джерелом духовності.

Тісний взаємозв'язок між естетичними та релігійними переживаннями майстра, його віроспрямована значна природна енергія яскраво фокусуються у створенні писанок. У 1997 році в ХІМ була створена невелика тимчасова виставка "Доки пишуть писанки - доти буде світ", автором якої була старший науковий співробітник Бахтіна Світлана Анатоліївна. Як провідний спеціаліст ХІМа з релігієзнавства вона була автором і двох попередніх експозицій музею. Наступність релігійних канонів, світосприйняття, обрядових традицій і естетичних смаків дуже добре відчувались у поєднанні на виставці старих і сучасних колекцій писанок. Це перша на Слобідській Україні колекція писанок, що була зібрана академіком М.Ф. Сумцовим у 1899 році та сучасні колекції, що представили художники-писанкарі Полянська Е.І., Уваров Г.П. та ін. з Харківського міського клубу писанкарів та різних містечок Харківщини. Важливими експонатами виставки були і перші наукові праці з історії писанкарства: Сумцова М.Ф. "Писанки" (1891 р.), Вєтухова О.В. "О писанках" (1902 р.).

Традиційно в ХІМ проводяться свята, а на релігійну тематику - з 1990 року. Урочисті заходи, які ставляться силами наукових співробітників музею присвячувалися великим релігійним святам - Христовому Воскресінню (Пасці), Різдву Христовому, Покрові Божої Матері, Миколі Чудотворцю, які також об'єднувалися з обрядовим святкуванням в межах виїзних лекторіїв-екскурсій "Свята і обряди". В приміщеннях музею, на базі експозицій "Пам’ятки церковної старовини XVII - поч. XX ст.", "Пам’ять століть", "Світ минулого" проводилися круглі столи, семінари, тематичні вечори з нагоди святкування видатних діячів церкви і освіти, культури краю, зокрема, вечір, присвячений 100-річному ювілею від дня народження Фоміна П.Г. (1996 p.), також вечір, присвячений репресованим у 20-30-ті pp. священнослужителям (1998 р.). В проведенні цих заходів брали участь як священнослужителі харківських храмів, нащадки репресованих, викладачі вузів, представники Управління культури по Харківській області, так і безпосередньо наукові співробітники музею.

Увесь цей комплекс різних форм роботи ХІМ по ретельному вивченню Історії християнської релігії, церкви дає змогу поступово заповнити лакуну знань з цієї тематики, а також дозволяє йому зайняти належне місце в процесі духовного пошуку і відродження нації.