З досвіду проведення комплексних масових заходів у ХІМ

Останніми роками все помітнішою стає тенденція перетворення музею на нову поліфункціональну науково-освітню установу. Сьогодні він розглядається як своєрідний культурний центр. З огляду на таке розуміння сучасного музею все більшої актуальності набуває проведення комплексних масових заходів, які можуть стати важливим засобом демократизації музейної комунікації.

Харківський історичний музей накопичив значний досвід з організації музейних свят, серед яких найбільш масштабний характер має святкування Міжнародного дня музеїв.

Протягом кількох десятиліть (починаючи з 1978 р.) 18 травня ХІМ здійснює широкий комплекс заходів, застосовуючи різні форми і методи науково-освітньої роботи.

До середини 1980-х років характер цього свята більше узгоджувався з концепцією «традиційного музею». В цей день у музеї відкривалися нові виставки і експозиції, запроваджувалося вільне відвідування, відбувалися зустрічі музейних фахівців, ветеранів музею тощо.

Згодом практика проведення музейного свята збагачується новими нетрадиційними формами, що відповідає сучасній моделі музею відкритого суспільства, позбавляє святкування Міжнародного дня музеїв дещо вузькофахового, камерного характеру. Авансценою свята стає музейне подвір'я, музей починає освоювати багатомірний соціокультурний простір, запрошуючи відвідувача до демократичного спілкування. Широко застосовуються прийоми театралізації заходів. У постановці свята з'являється імпровізована сцена, демонструються народні обряди (зокрема, «українське весілля») з участю самодіяльних колективів районних палаців культури. Велику популярність набули виставки-продаж творів майстрів традиційних художніх ремесел («місто майстрів», влаштоване на музейному подвір'ї). Ці та інші заходи, узгоджені з тематикою музею, які, як правило, супроводжувалися репрезентацією музейних колекцій, утворювали гармонійний комплекс, який дозволяв реалізувати просвітницькі завдання разом з елементами організації дозвілля різноманітної аудиторії і дійсно привернути активну увагу до музею.

Наприкінці 1990-х років музей вимушено змінює приміщення, що спричинило виникнення багатьох проблем у різних сферах його діяльності. Відтепер проведення свята до Міжнародного дня музеїв майже повністю зосереджується на майдані Конституції, біля ІІ-го корпусу музею. Використання центральної міської площі для організації музейного свята, без сумніву, розширює його масштаби, підвищує результативність (зростає його «масовість»). Проте більш конструктивним було б розгортання разом з тим подібних заходів і в інтер'єрах музейних приміщень.

Успішний розвиток музейної комунікації сьогодні неможливий без тісної взаємодії з іншими соціально-культурними і непрофільними установами. Тож постійними партнерами музею у підготовці тематичних заходів стали різні творчі колективи. У програмі свята до Міжнародного дня музеїв активну участь неодноразово брали танцювальні гурти, майстри етнічного співу, духові оркестри.

Особливе значення має залучення до цих заходів дитячих, юнацьких самодіяльних та професійних колективів, адже діти та молодь не лише реалізують таким чином свої творчі здібності, але й виховуються як грамотні, «свідомі» відвідувачі. Серед юних учасників свята у ХІМ - дитячий музичний театр, дитячий театр мод, учні хореографічної дитячої школи тощо.

Подібні масові заходи стають і важливим засобом соціально-педагогічної реабілітації дітей-інвалідів. Прикладом такого акту може бути запрошення до участі в урочистостях духового оркестру вихованців Харківської обласної спеціальної школи-інтернату для сліпих дітей.

Перспективність розвитку співробітництва з різними профільними і непрофільними установами у підготовці масових музейних заходів очевидна. Проте не менш явними є і ознаки «розмивання» при цьому музейної специфіки. Перед ХГМ виразно постає проблема оптимізації форм і методів масової науково-освітньої роботи, творчого осмислення запозиченої практики інших культурних закладів, підведення під неї музейних засад.

Аби привернути увагу масового відвідувача, надати заходам атрактивності музей іноді залучає до їх організації установи, які мають надто посереднє відношення до його тематики. У поєднанні з театрально-музичною інтерпретацією свята поза музейним контекстом це може привести до трансформації його ідеї, перетворення розважальної діяльності на провідну функцію таких заходів.

Справа тут не у свідомому ігноруванні основного методичного принципу організації масового музейного заходу (базування його на музейній експозиції, фондових матеріалах, відповідність музейній тематиці) - практика 1980-х-початку 1990-х років тому доказ. «Музейність» заходів втрачається останнім часом і з об'єктивних причин як то: загострення проблеми збереження фондів, брак належної експозиційної площі, надто скорочене бюджетне фінансування, відсутність сучасного технічного забезпечення тощо.

Продумане застосування інтердисциплінарного підходу в масовій роботі може принести бажаний результат: музей зберігає своє «обличчя» і збирає широку аудиторію. Прикладом є залучення до участі в музейному святі музеїв різних профілів або ж офіційних і неформальних організацій, які можуть запропонувати цікавий матеріал, що узгоджується з тематикою музею. Так, у рамках Міжнародного дня музеїв, який проводився ХІМ у 2000 р., відбулася презентація музею Харківського аерокосмічного університету. Особливий інтерес у глядача викликала і демонстрація старовинних автомобілів «Ретро 2000» (колекція була надана неформальним молодіжним об'єднанням).

Одним з оптимальних варіантів організації масових музейних свят могло б стати включення їх до загальноміського плану культурних заходів. Передусім, це б вирішило проблему фінансового забезпечення.

Отже, збереження життєздатності музеїв сьогодні багато в чому залежить від пошуку ними нових підходів щодо організації комплексних масових заходів, і, вкрай важливо, аби задля вирішення цієї проблеми вони не втрачали своєї суті.