Матеріали академіка Г.Ф. Проскури в колекції фотодокументів ХІМ

За роки існування Харківського історичного музею його співробітниками була зібрана велика колекція матеріалів, яка надає можливість розкривати у повному, всебічному обсязі історію нашого краю і міста. Значна частина колекції присвячена видатним особистостям Харкова, людям, які внесли вагомий внесок у розвиток науки, освіти, культури Харківщини. Серед комплексів матеріалів відомих вчених, письменників, діячів культури є комплекс Георгія Федоровича Проскури - видатного українського вченого в галузі гідромеханіки, гідро- та аеродинаміки, гідромашинобудування та авіації, академіка АН УРСР, лауреата Державної премії, заслуженого діяча науки та техніки.

Хоча Г.Ф. Проскура не корінний харків'янин (він народився 16 квітня 1876 року у містечку Смілі Черкаського повіту Київської губернії), усе його життя було пов'язане з Харковом. Саме сюди у 1901 р. він приїхав після закінчення Московського вищого технічного училища з дипломом інженера-механіка і став працювати асистентом кафедри механіки Харківського технологічного інституту (зараз Політехнічний університет). З 1914 р. ад'юнкт - професора ХТІ Г.Ф. Проскуру було призначено завідувачем гідравлічної лабораторії Інституту при кафедрі гідравлічних машин, якою він беззмінно керував протягом 44-х років. У 1922 р. у цій лабораторії Георгій Федорович, на основі створеної ним теорії пропелерних турбін першим у Радянському Союзі спроектував, побудував і дослідив пропелерний насос, який відзначався високими на той час показниками.

Саме у Харкові у 1934 р., поглиблюючи теорію пропелерних машин, вчений створив першу в країні гідродинамічну трубу для вивчення ґраток профілів, на якій було проведено ряд експериментальних досліджень. У цей час виходить у світ одна з найвідоміших монографій Г.Ф. Проскури «Гідродинаміка турбомашин», де вперше була викладена загальна теорія турбомашин. Крім цього, як вчений широкого профілю і кругозору, Георгій Федорович приділяв увагу дослідженням у галузі парових і газових турбін, які під його керівництвом проводилися у Лабораторії проблем швидкохідних машин і механізмів АН УРСР.

Роботи вченого в галузі гідроаеродинаміки і турбомашин створили йому заслужений авторитет, і Г.Ф. Проскуру було обрано академіком АН УРСР.

Крім гідродинаміки, Георгій Федорович цікавився також авіацією і повітроплаванням. Він був одним із засновників і організаторів Товариства авіації та повітроплавання України і Криму, яке було створене у Харкові у 1922 р. Багато сил та енергії поклав видатний вчений на становлення та розвиток Харківського авіаційного інституту ім. М.Є. Жуковського. На кафедрі аеродинаміки під його керівництвом проводилися дослідження, пов'язані з ультразвуковими компресорами газотурбінних двигунів та їх використанням на літаках, розв'язувались інші актуальні проблеми авіації.

Г.Ф. Проскура був не тільки блискучим вченим і інженером, а й талановитим педагогом. За довгі роботи в Харківському політехнічному і Харківському авіаційному інститутах, академік АН УРСР Проскура створив кілька наукових шкіл, підготував тисячі інженерів, сотні вчених. Георгій Федорович - автор більше 70 наукових праць з питань теорії гідроаеродинаміки, газових і водяних турбін, насосів, компресорів, засновник гідравлічної та аеродинамічної лабораторій, вітросилової станції.

Багато уваги і часу приділяв Г.Ф. Проскура науково-організаційній і громадській роботі. Саме у Харкові сформувалися його світогляд і громадська позиція. Він був делегатом ХIII-го Надзвичайного з'їзду Рад УРСР, членом президії Виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів, депутатом Верховної Ради СРСР. Помер Г.Ф. Проскура 30 жовтня 1958 р.

Видатні заслуги Г.Ф. Проскури були високо оцінені урядом. Він був удостоєний високого звання лауреата Державної премії та нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." З 1974 р. встановлена премія імені Г.Ф. Проскури, яка присуджується АН УРСР за видатні праці в області енергетики. Пам'ять про Георгія Федоровича увічнена у нашому місті. Одна з вулиць у районі ХАІ носить його ім'я. На будинку Інституту проблем машинобудування, де він працював, встановлено меморіальну дошку з барельєфом Г.Ф. Проскури. Такий самий барельєф встановлений у вестибюлі кафедри гідромашин ХШ, якою він керував протягом майже півстоліття.

Як відзначалося раніше, пам'ять про Г.Ф. Проскуру зберігає і Харківський історичний музей. Колекція матеріалів вченого досить велика та цікава. Вона містить особисті речі, нагороди, меблі, документи і фотографії. Перші з них надійшли у фонди у 1950 р. і були передані самим Георгієм Федоровичем. У 1960 р., після смерті вченого, його дружина Лідія Костянтинівна передала у музей 89 предметів.

Значне місце у цій колекції належить фотодокументам. 32 фотографії відображають найбільш цікаві події у житті вченого. Більшість з них відносяться до періоду 40-50-х рр. і ілюструють науково-дослідницьку (Фт-2062, Фт-2063, Фт-2064) та педагогічну (Фт-2055, Фт-2060, Фт-2061, Фт-2328) діяльність Г.Ф. Проскури у Харківському політехнічному інституті, якому він присвятив значну частину свого життя. Особливий інтерес викликають фото ФІ-2062 і ФІ-2064, на яких вчений зображений у момент проведення випробувань приладів, встановлених у гідродинамічній трубі.

До колекції також входять фотопортрети Георгія Федоровича різних років життя (Фт-1834, Фт-1835, Фт-2053, Фт-2054, Фт-2056, Фт-2059, Фт-2065, Фт-2066, Фт-2326). Більшість з них індивідуальні, присвячені останнім рокам життя вченого. Найбільш цікаві - фотопортрет 1950 р. з дарчим написом Харківському історичному музею і фото 1956 р. (Фт-2326), на зворотному боці якого - поздоровлення і побажання Г.Ф. Проскурі з нагоди 80-річного ювілею від його колишніх учнів, які на той час вже стали відомими вченими. Привертає увагу і парний фотопортрет ФІ-2059, на якому Георгій Федорович сфотографований з професором медицини О.І. Мещаніновим на дачі в селищі Наукове у 1948 р.

На жаль, до раннього періоду життя Г.Ф. Проскури належить тільки один фотопортрет. Це групове фото Фт-2056 Г.Ф. Проскура серед учнів Єлісаветградського реального училища.

Кілька фотографій відображають участь Георгія Федоровича у громадському житті: Фт-2057, Фт-2058, Фт-2315, Фт-2327. На двох з них -депутат Верховної Ради СРСР академік Г.Ф. Проскура приймає відвідувачів. Дві інші зображують вченого під час виборів на виборчій дільниці.

Колекція містить також велику кількість фотографій інтер'єру квартири у будинку № 17 по вул. Фрунзе, де довгий час мешкав Г.Ф. Проскура. На фото ОФ-22512, ОФ-21898/1-8, інв. 4269 у різних ракурсах показаний робочий кабінет Георгія Федоровича.

Більшість свого життя Г.Ф. Проскура провів у Харкові. Тут він знайшов і свій останній притулок. На фотографії Фт-2068 зображений пам'ятник на могилі видатного вченого на 2-му міському Пушкінському кладовищі, де Г.Ф. Проскура був похований.

Як бачимо, колекція фотодокументів Г.Ф. Проскури досить численна та різнопланова. Але слід зазначити, що у колекції немає жодного фото дитячих років вченого, його батьків, дружини, мало фотографій, які ілюструють особисте життя Георгія Федоровича. Повністю відсутні матеріали, які б відображали наукову і педагогічну діяльність Г.Ф. Проскури у Харківському авіаційному інституті, де він працював довгий час. Недостатньо в колекції фото, які б освітлювали громадську діяльність вченого, якій він приділяв велику увагу.

Огляд колекції фотодокументів Г.Ф. Проскури, таким чином, дає можливість зробити висновок про необхідність її подальшого поповнення, щоб мати змогу повніше висвітлити всі періоди життя і діяльності цього видатного вченого.