Поштові листівки у колекції ХІМ та можливості їх використання в експозиційній роботі

Незважаючи на те, що в світі обертається безліч листівок, і вони є в кожному домі, досі існує думка, що листівки не варті уваги професійних істориків та мистецтвознавців. На таку думку не можна зголоситися, тому що, на наш погляд, листівки несуть в собі безліч різноманітної інформації.

Оскільки на сучасному пострадянському просторі дослідженнь стосовно цих предметів представлено надто мало, актуальність даної статті стає доволі значною.

Листівка є спеціальним друкованим виданням з об'ємом 1-2 сторінки, один бік якої зачасти ілюстрований (малюнок, репродукція, колаж або фотографія), другий бік використовується для листа, тексту запрошення, поздоровлення або містить анотацію до зображення. Спершу листівка називалася відкритий лист - особливий вид поштової картки для відкритого листа, такого, що пересилався без конверта. Листівки були найдешевшим видом поштового відправлення, завдяки чого отримали міжнародне розповсюдження і стали предметом колекціонування, так званої філокартії, що займається вивченням та систематизацією листівок.

Історія становлення поштових листівок зазнала поразок та злетів. Перша поштова картка була випущена в Австро-Угорщині 1 жовтня 1869 р., після чого ідея листівки розповсюдилась в інших країнах. В Росії листівка з’явилась в 1872 р, перші ж радянські листівки датуються листопадом 1917 р. У 1878 р. на Всесвітньому поштовому конгресі в Парижі був прийнятий міжнародний стандарт листівки: 9х14 см, який був змінений в 1925 р. на інший – 10,5х14,8 см. Спочатку зворотній бік листівки призначався тільки для адреси, а з 1904 р. частина зворотного боку ліворуч була відведена для короткого листа.

Листівки виготовлялися технікою фототипії, що є безрастровим способом плаского друку півтонових ілюстрацій за допомогою друкарської форми – скляної або металевої пластини з чутливим до світла шаром желатину, на який з негатива копіюювалося зображення. Фототипія використовувалась для відтворення з високою точністю складних художніх оригіналів (малюнків олівцем, фотографій, творів масляного та акварельного живопису тощо), а також для ілюстрування видань, що випускаються невеликими накладами, але потребують великої точності відтворення ілюстрацій. Завдяки можливостям фототипії, Ілюстровані листівки як різновид поліграфічних художніх видань розподіляються на художні, (репродукційні та оригінальні) та документальні (фотолистівки).

У Харківському історичному музеї кількість предметів колекції «Поштові листівки» сягає 7000 одиниць. Хронологічні рамки колекції становлять період з 80-тих рр. ХІХ ст. і до сьогодення. За датами виготовлення листівки розподіляються на ті, що виготовлені до 1917 ., радянські листівки та листівки часу незалежної України. За часи існування, листівки випускалися як окремими екземплярами, так і у складі наборів.

У розмаїтті типів листівок виділяються листівки вітальні, інформаційно-пізнавальні, агітаційні, рекламні та сувенірні. Тематика відеоряду листівок відображає географію, історію, етнографію, різноманітні види мистецтва, техніку, спорт, портретні зображення тощо. Через часткову повторюваність тематики вважаємо за доцільне давати характеристику листівок, що відносяться до споріднених тем, без прив’язки до конкретних історичних періодів.

Значну частину колекції представляють видові листівки з зображенням міст Російської імперії та СРСР, у тому числі види Харкова та Харківської губернії. Жанрово листівки представляють міській пейзаж, архітектуру, скульптуру тощо. Першими видовими листівками Харкова у колекції ХІМ вважаються листівки, надруковані Харківським видавництвом Адольфа Дарре (вул. Рибна, 28), (додаток 2, рис. 4-5)

Аналізуючи склад колекції поштових листівок, випущених до 1917 р., приходимо до висновку, що поряд з найбільш популярними листівками з репродукціями робіт таких відомих художників, як С. Васильківський, І. Айвазовський, Ю. Рєпін, М. Самокіш, Г. Семірадський, К. Трутовський, К. Маковський, М. Пімоненко та інш., зберігаються листівки, ілюстровані роботами художників, творчість яких сьогодні маловідома, наприклад Є. Котарбінський, Є. Бьом, І. Білібін.

У дореволюційний період «Акціонерним товариством Гранберг в Стокгольмі» була випущена серія «Типы і виды Малоросии». Значна частина найменувань цієї серії зберігається у колекції музею.

Серед листівок, що входять до складу колекції музею, зберігається добірка листівок з символіки, що зображує герби міст та губерній Росії, родові дворянські герби, російські і радянські прапори, державні нагороди СРСР і прапори іноземних держав.

Статистичні дані розвитку дореволюційного суспільства відбилися у серії листівок з інформацією щодо аграрного питання, освіти, потреб населення та фінансових питань, надрукованих з «Атласа диаграмм по экономическим вопросам».

Розвиток армії та флоту, покорення нових земель можна проілюструвати матеріалами, що відображають експедицію ст. лейтенанта Г.Я. Сєдова до Північного полюсу (фото Я.П. Решетняка), а також набором листівок «У полюсов Земли» з автографами полярників тощо.

Частина листівок характеризує розвиток медицини та діяльність Харківського відділення Ліги боротьби з туберкульозом.

Тема боротьби з самодержав’ям простежується у колекції музею, починаючи з грудневого повстання 1825 р. (портретні зображення декабристів, у тому числі серія з 16 листівок, що були надруковані у фототипії К. Фішера у Москві). Цю тему продовжують листівки, що відображають революційний рух народних мас, виступи в армії та на флоті у роки революції 1905-1907 рр. (фотозображення з процесу лейтенанта П.П. Шмідта, процесія на похоронах М. Баумана). Харків у період Лютневої буржуазної революції 1917р. відображають фотолистівки з роботами харківського фотографа Ф.І. Целава). Події Жовтневого перевороту 1917 р. відображені наборами листівок «Великий Жовтень у творах українських радянських художників» та «Из истории русской революционной открытки». До цієї тематики відноситься також добірка листівок сатиричної направленості – зображення представників політичних партій, які існували на початку ХХ ст.

Військова тематика представлена у колекції музею окремими листівками та наборами, що висвітлюють події Вітчизняної війни 1812 р. (портретне зображення Наполеона, набір «Поле Бородинской славы»). І Світова війна 1914-1917 рр. - сюжетними фотозображеннями, що ілюструють події на Західному фронті. Громадянську війну на території України у 1917-1920 рр. можна ілюструвати як фотолистівками: військовий парад у Харкові у 1919 р., похорон жертв австрійсько-германської окупації на Миколаївській площі в Харкові у 1919 р., так і набором «Герои борьбы за власть Советов на Украине». Події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. залишили слід в колекції музею листівками «Слава Сталінським соколам!», «Смерть немецким оккупантам!» і листівками з портретними зображеннями учасників Великої Вітчизняної війни тощо.

Період 20-х-30-х рр. характеризується у колекції численними листівками з портретним зображенням політичних діячів, лідерів більшовицької партії, насамперед В.І. Леніна, листівками, що закликають до допомоги інвалідам Громадянської війни («Я защищал тебя, ты должен мне помочь!»), листівками, випущеними Катеринославською Радою захисту дітей, яка займалася зібранням коштів для боротьби з голодом 20-х рр. ХХ ст. та листівками, що ілюструють будівництво на території СРСР (серія листівок про будівництво Дніпрогесу, серія видових зображень Харкова з журналу «СССР на стройке»).

Події повоєнного періоду в історії СРСР характеризуються активним політичним життям. До цього часу відносяться листівки, присвячені з’здам партії, агітаційні листівки до виборів у Верховну Раду України 1947 р. Участь СРСР у боротьбі за мир означилася серією листівок, випущених до Всесвітніх фестивалів молоді та студентів. На цей час приходяться 30-ти та 40-річні ювілеї Жовтневого перевороту, до святкування яких були надруковані набори «Россия в трёх революціях», «Документы Октября», «Советский политический плакат», «Голос Авроры». Ювілеї комсомольської та піонерської організацій відзначилися репродукціями плакатів з історії комсомолу та набором «Законы юных пионеров».

1961 р. став відправною точкою в освоєнні людиною космічного простору. У колекції листівок ХІМ зберігаються портретні зображення перших космонавтів СРСР, у тому числі Ю.О. Гагаріна,, з автографами, набори репродукцій «Человек в космосе», «Звёздные пути» за оригінальними творами космонавта О. Леонова та листівки, присвячені спільному польоту радянських та американських космонавтів на космічній станції «Союз-Аполлон»..

Значна частина колекції присвячена святам, які існували в Російській імперії - Новому Року, Різдву, Дню Ангела, св. Пасхи, та державним святам СРСР – святу Великого Жовтня, Дню Радянської Армії та Військово-Морського флоту, Міжнародному жіночому дню 8 березня, Першотравню, Дню Перемоги 9 травня, Новому Року. У колекції також зберігаються численні листівки-запрошення на свято Новорічної ялинки і різноманітні листівки з дитячою тематикою.

Листівки рекламного характеру, що входять до колекції музею, представлені листівками «Мой хозяин пьет только кофе «Эйнем» (період Російської імперії) та «Покупайте всё это у Госпромцвета» (радянський період).

На сьогодні колекція продовжує поповнюватись, у тому числі листівками з зображенням української державної символіки часів незалежної України.

Підсумовуючи огляд колекції поштових листівок, приходимо до висновку, що дані предмети грають значну роль в популяризації творів образотворчого мистецтва, що експонуються в музеях і на виставках. Листівки з зображенням історичних, географічних, архітектурних та інших об’єктів, пам’ятників матеріальної культури тощо з часом набувають характеру документальних джерел та активно використовуються під час створення експозицій та виставок з різноманітної тематики.