Матеріали Олександра Івановича Мєщанінова у збірці Харківського історичного музею

У колекції Харківського історичного музею вагому частину складають музейні предмети, які пов'язані з історією Великої Вітчизняної війни. Серед них особливе місце займають збірки, що свідчать про часи окупації Харкова. Одна з них - матеріали Олександра Івановича Мєщанінова, який очолював велику підпільну групу медиків, що діяла у 1941-43 рр. на базі 9-ї міської лікарні.

На той час доктор медичних наук, професор хірургії Мєщанінов був дуже відомою і шанованою у місті людиною. За 22 роки роботи у Холодногірській лікарні, він здобув собі безперечний авторитет серед колег та велику любов серед мешканців міста. Його називали «народним лікарем». Це звання було визнанням лікарського таланту, відданості медичній науці та великої людяності О.І. Мєщанінова. Для харків'ян ім'я професора Мєщанінова нерозривно зв'язане з нашим містом, але починалося воно за межами Харкова. Народився О.І. Мєщанінов у місті Путивлі Курської губернії 16 серпня 1879 р. Освіту отримав у Києві: у 1899 р. закінчив гімназію, а у 1904 р. - медичний факультет університету. Працював у лікарнях Києва, Сум, Херсонської губернії. Під час російсько-японської та першої світової воєн працював у військових госпіталях. У 1919 році О.І. Мєщанінов лікарською Радою Демократичного Земства був обраний головним лікарем Холодногірської (згодом 9-ї міської лікарні).

Під його керівництвом невелика земська лікарня на 33 ліжка перетворилася на великий багатопрофільний лікувальний заклад, на базі якого працювала фельдшерська школа, а з 1926 р. почала діяти кафедра хірургії та гінекології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Займаючись переважно практичною медициною, О.І. Мєщанінов багато зусиль віддавав педагогічній та науковій діяльності. На протязі 30-ти років він очолював кафедру хірургії та гінекології інституту удосконалення лікарів. За ці роки він опублікував більш 80-ти наукових праць з різних проблем медицини. У 1935 році йому було присвоєно звання професора, а у 1936 році - наукова ступінь доктора медичних наук.

З початком Великої Вітчизняної війни О.І. Мєщанінов окрім основної роботи виконував обов'язки консультанта двох евакогоспіталей, що були розміщені в Харкові. У жовтні 1941 p., коли точилися бої за Харків, 9-та лікарня була переповнена пораненими бійцями та офіцерами Червоної Армії - їх не встигли евакуювати під час відступу радянських військ. У перші дні окупації адміністрація лікарні, намагаючись зберегти червоноармійців від полону, переконала німецьку владу, що у лікарні знаходяться хворі на сипний тиф. Згодом всім військовим вигадали біографію та адресу і видавали їх за цивільних осіб. Одночасно треба було вирішувати питання з харчуванням, запасів якого не було в лікарні. Олександр Іванович Мєщанінов звернувся по допомогу до населення. Жителі міста відгукнулися на цей заклик, а згодом вдалося організувати збирання продуктів у сільських районах області. Крім того за допомогою населення медперсонал лікарні забезпечував поранених, які одужували, цивільним одягом та документами. Але діяльність професора Мєщанінова не обмежувалась проблемами лікарні. На Холодній горі під час окупації був створений концентраційний табір для радянських військовополонених. Тут у тяжких умовах знаходилися понад 20 тис. чоловік. За спогадами сучасників у таборі лютував страшний голод. Кожен день звідти вивозили по 150-200 трупів. Щоб допомогти військовополоненим, Олександр Іванович звернувся до коменданта табору з пропозицією допомогти з харчуванням для ув'язнених і проханням дозволити лікувати хворих та поранених у 9-ій лікарні. З рештою він отримав на це дозвіл, і лікарня заповнилася новими хворими. Щоб забезпечити всіх допомогою, було відкрите нове відділення у приміщенні 7-ї поліклініки, через яке пройшли понад 600 чоловік. Багато хто з них не повернувся до концтабору, медперсонал клініки допомагав полоненим втікати. У 1942 році втечі приймають масовий характер. Вони не припиняються і після того, як професор Мєщанінов одержав наказ від начальника концтабору з вимогою, щоб полонені утримувалися в лікарні «до стану, коли вони можуть бути переведені у приміщення, які охороняються більш надійно».

Не зважаючи на жорстокий окупаційний режим, медперсонал лікарні продовжував надавати всіляку допомогу військовополоненим. Лікарі діяли під прапором Червоного Хреста, створивши у лікарні відповідну організацію, яка незабаром була закрита німецькою владою, але відкрилася знов під назвою «Допомога».

Оскільки втечі з лікарні Мєщанінова не припинялися, у листопаді 1942 року полонених, які там знаходилися, перевели у 1-у лікарню, яка стала з того часу основним осередком по рятуванню радянських військовополонених у Харкові.

Таким чином, Олександр Іванович Мєщанінов завдяки своїй громадянській мужності та великій людяності зумів згуртувати навколо себе великий колектив патріотів, які в тяжкі часи окупації, не зважаючи на небезпеку, робили все можливе і неможливе для рятування радянських людей.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 11.07.1945 р. О.І. Мєщанінов був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а у 1965 р. - медаллю «За перемогу над Німеччиною».

Все подальше життя О.І. Мєщанінова пов'язане з 9-ю лікарнею та клінікою інституту вдосконалення лікарів, яка працювала на базі цієї лікарні. Залишивши у 1948 році посаду головного лікаря, він продовжував завідувати клінікою, не зважаючи на похилий вік. Помер О.І. Мєщанінов 1 січня 1965 року на 85-му році життя.

У фондах Харківського історичного музею зберігається досить велика та цікава колекція матеріалів, які були передані О.І. Мєщаніновим у 1957 та 1958 роках. Це, насамперед, численний (126 предметів) комплекс документів. Вагому частину його складають документи про діяльність медперсоналу 9-ї лікарні у роки Великої Вітчизняної війни. Це особисті спогади професора Мєщанінова (інв. 262), спогади учасників цих подій (інв. 262, НДФ-66, НДФ-70, НДФ-72, НДФ-7697, НДФ-7699), листи від врятованих людей. Особливу цікавість мають переліки поранених червоноармійців та жителів Харкова, які знаходилися у 9-ій лікарні у 1941-1943 р. (інв. 262, інв. 26406), перелік медичних працівників, що входили до групи професора Мєщанінова, складений їм власноручно (НДФ- 862), лист коменданта Холодногірського концтабору з вимогою прийняти заходи щодо припинення втеч з лікарні (інв. 262). Крім того до колекції входить велика кількість поздоровних матеріалів, біографічні, особисті документи тощо.

Серед 15 фотографій збірки - 11 знімків, де професор Мєщанінов зображений із слухачами курсів інституту вдосконалення лікарів різних випусків 40-50 рр. Найбільш цікаві фотографії О.І. Мєщанінова під час операції (ОФ-25664), з персоналом 9-ї лікарні (ОФ-20178), з академіком Г.Ф. Проскурою (ФТ-2059).

Речову групу колекції складають особисті речі професора Мєщанінова, як то: медичний халат (інв. 13234), толстовка та штани (інв. 13174), кепка (інв. 13173) та його медичні інструменти (М-1242).

Аналіз колекції показує, що найбільш значна її частина пов'язана з діяльністю професора Мєщанінова у часи окупації. Матеріали, що виходять за рамки цієї теми, обмежені періодом 40-50 рр. Але не можна не відмітити, що цей період - тільки ланка з життя яскравої та талановитої людини. Адже саме завдяки особистим якостям О.І. Мєщанінова навколо нього згуртувався осередок патріотів. Та на жаль наша колекція не має достатньої кількості матеріалів, щоб всебічно відобразити життєвий шлях цієї незвичайної особистості. Тобто існуюча збірка потребує доповнення такими матеріалами, як наукові праці, нагороди та нагородні документи, особисті листи, офіційні документи (свідоцтво про народження, атестат про закінчення гімназії, диплом про закінчення університету, диплом доктора наук, атестат професора, трудова книжка тощо).

Однак, незважаючи на недостатню повноту, колекція матеріалів Олександра Івановича Мєщанінова є унікальною, бо дає можливість показати одну з яскравих сторінок народного патріотизму в Харкові під час німецької окупації у 1941-43 рр.