Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Писанка як вирій народного мистецтва впродовж кількох тисячоліть своєї історії мала сакрально-декоративне призначення. Вона відображає вікову народну мудрість, вірування та знання.
Предметом даного дослідження є лише колекція писанок у традиційному значенні цього терміну. Великодні керамічні та ювелірні сувеніри до уваги не бралися.
Колекція писанок ХІМ включає в себе зразки з різних регіонів України. Вона бере свій початок від зібрання Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (1904-1918 рр.) і нараховує близько 500 музейних предметів.
Писанки різних місцевостей України розрізняються за вживаністю певних видів орнаменту, за символікою та кольоровою гамою. Спробуємо проаналізувати колекцію писанок ХІМ саме з точки зору вживаності орнаментальних мотивів.
Писанці чуже натуралістичне чи навіть реалістичне в розумінні образотворчого малярства відображення світу, її розпис цілком умовний. До писанкового орнаменту входять, по-перше, елементи геометричні (лінія та різні геометричні фігури), по-друге, в писанці є чимало стилізованих рослинних сюжетів, зустрічаються (не дуже часто) - геральдичне трактовані антропоморфні та зооморфні орнаменти, а також переходові форми між абстрактними геометричними та стилізованими рослинними.
У колекції писанок ХІМ найчастіше зустрічаються писанки з рослинним орнаментом (185 шт.). Рослинна орнаментація визнана в науковій літературі притаманною саме Слобідській Україні. Найуживанішими рослинними мотивами колекції є:
1.Зображення дубового, ясеневого та яворового листів, які характерні для писанок Харківщини;
2.Квіти - найпоширеніший мотив на писанках Чернігівщини, Полтавщини, Львівщини, Київщини. Квіти стали символом богині неба, що була володаркою життя і. смерті. В колекції зображення квітів на писанках різноманітні; великі (по одній з кожного боку писанки) та маленькі (розташовані на тоненьких стеблах по всьому тлу).
3.Дерево життя, чи вазон - це один з найпоширеніших символів на писанках, а також на рушниках, настінних розписах, килимах на Подніпрової, Поділлі, Буковині, Прикарпатті.
У колекції досить широко представлені писанки зі стилізованим орнаментом (133 шт.). Найчастіше зустрічаються мотиви рожі (рожа - багатопелюсткова здебільшого восьмипелюсткова квітка, без виражених ботанічних ознак). Вони можуть бути повними, половинчастими, сторчовими, шолудивими. Писанки з зображенням сонця часто носять назви «рожі», «ружі».
Баранячі ріжки зображуються у різних регіонах по-різному, але завжди у мотиві «баранячі роги» є спіральні елементи. Вони можуть бути криволінійними або стилізовано-прямокутними. Специфічною для цього мотиву є дзеркальна врівноваженість двох антитетичних ріжок.
Варіанти мотиву «гілка», в якому ритмічно чергуються відростки, листочки, плоди та палоги прямої, ввігнутої, хвилястої, зигзагової форми.
Дослідники визнають геометричний орнамент найархаїчнішим. У фондах ХІМ писанок з геометричним орнаментом небагато - 37 шт., з геометризованим - 73 шт. В них переважають такі мотиви: схематичні варіанти ромбічного орнаменту, такі як квадрати, «хатка» чи «хусточка»; лінії; сорок клинців, які слід визнати загальноукраїнським мотивом. Вони представлені - 33 екземплярами різної кольорової гами.
У колекції писанок ХІМ немає музейних предметів з антропоморфним та зооморфним орнаментами.
Окрім писанок, в колекції зберігається крашанка жовтого кольору. Відсутні дряпанки, мальованки та монастирські. Подібні зразки сучасного декоративно-ужиткового мистецтва поповнили фонди музею лише наприкінці 90-х рр. XX ст.
Якість збереження основної частини збірки свідчить, що писанки і крашанки були зроблені за традиційною технікою і фарбовані рослинними барвниками.
Таким чином, основну частину колекції писанок складають 435 писанок і одна крашанка.
Робота з вивчення колекцій музею потребує подальшого поглиблення.