Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Харківський історичний музей займає гідне місце в системі музейних закладів України. Окремі його колекції були започатковані ще у зібраннях художньо-промислового музею, створеного у 1886 році. Нинішній заклад веде свій родовід від Музею Слобідської України ім.Г.С.Сковороди, заснованого у січні 1920 р. У 30-40 роки він зазнав декілька реорганізацій, внаслідок чого змінювалися назва і профіль музею. У період Великої Вітчизняної війни чимало його цінних колекцій та збірок було втрачено, але уже через місяць після визволення Харкова від фашистських загарбників музей прийняв перших відвідувачів. Згодом, завдяки сумлінній праці кількох поколінь музейних працівників, він перетворився на провідний заклад культури, центр науково-методичної та пам'яткоохоронної роботи у східному регіоні.
Нинішнє покоління музейних працівників прагне гідно продовжувати традиції своїх попередників і має теж на своєму рахунку певні здобутки. Так, у складних умовах переїзду до будинку по вулиці Університетській, 5, співробітники музею, навіть не чекаючи закінчення передислокації, розпочали роботу і власними силами створили у новому приміщенні виставку "Харків. 1941-1943 рр.", де представлено понад 800 оригінальних предметів, багато з яких демонструється вперше. У нових умовах роботи колективу одним з найважливіших напрямів стала виставкова робота. За цей час у музеї та за його межами підготовлено 8 виставок.
Визначною подією стала участь співробітників у роботі 1-го Московського міжнародного фестивалю "Інтермузей-99", яка була відзначена дипломом "Співдружність-1999".
Для популяризації своїх колекцій музей використовує нові різноманітні форми, беручи участь у таких спеціалізованих виставках, як "Продекс" у спортивному комплексі Харківського політехнічного університету, "ПродЕкспо-98" та "БудЕкспо-98" у Палаці спорту, "Освіта Харківщини" у Харківському технічному університеті радіоелектроніки, "Історія моєї родини" у будинку культури Харківського тракторного заводу та ін.
У основі всіх напрямків діяльності музею лежить науково-дослідна робота, що здійснюється за двома напрямками: дослідження музеєзнавчої та краєзнавчої тематики і атрибуція музейних колекцій. Тільки у минулому році та за І квартал цього року науковими співробітниками музею були підготовлені 64 наукові розробки і публікації. Результатом наукової атрибуції музейних колекцій стало написання за цей же період 3919 уніфікованих паспортів .3830 уніфікованих паспортів введено до бази даних.
Продовжується робота з наукового комплектування фондів. У фонди музею за минулий рік та І квартал цього року надійшло 2584 музейних предмети.
Колектив докладав значних зусиль для подальшого удосконалення культурно-освітньої роботи. Не дивлячись на демонтування основної експозиції музею, він продовжує користуватися популярністю у відвідувачів. Тільки за минулий рік і І квартал цього року тут побувало 93785 харків'ян і гостей міста. Значною мірою роботі з організації відвідувачів сприяло проведення у музеї та за його межами маркетингових досліджень.
Підготовлені документи з розширення платних послуг для населення. З метою популяризації музейних заходів постійно підтримуються зв'язки з провідними державними та комерційними каналами на телебаченні та радіо, з редакціями газет та журналів. Були випущені афіша, рекламні листівки і проспекти, буклет, календарики, прес-релізи про нові виставки, масові заходи та інші види музейної діяльності. Встановлені зв'язки і започатковане співробітництво з німецькою кіностудією "Ренате Стегмюллер" і англійською телерадіокомпанією TW по створенню кіно- і телепродукції.
Музей є науково-методичним і пам'яткоохоронним центром області. Цього року вперше на базі музею були проведені заняття обласних курсів підвищення кваліфікації директорів державних музеїв області.
Сьогодні перед музейними співробітниками час поставив нові важливі завдання. З метою відродження та збереження духовної спадщини українського народу, подальшого розвитку історичного краєзнавства основну увагу потрібно зосередити на продовженні вивчення "білих плям" в історії краю, актуальних проблем і тем, пов'язаних з маловідомими подіями і явищами історії та культури Слобожанщини, проведенні біографічних досліджень видатних земляків та ін. Ця робота повинна базуватися на основі архівних документів, новітніх наукових розвідок, музейних зібрань.
Відповідно до планів наукового комплектування фондів потрібно активізувати цілеспрямований збір предметів музейного значення з усіх періодів історії, використовуючи проведення наукових експедицій та відряджень, поточне комплектування, роз'яснювальну та організаційну роботу, спрямовану на збільшення надходжень до музею. Необхідно також продовжити роботи з створення комп'ютерного банку даних на музейну колекцію і організацію серверу "Інтернет" у музеї.
Результатом вищеназваної роботи повинна стати нова повнопрофільна експозиція з історії Харківщини з найдавніших часів до наших днів.
У науково-освітній роботі потрібно наполегливо працювати над подальшим удосконаленням музейної педагогіки та значно більше уваги надавати формам роботи з дорослим населенням, організації проведення сімейного відпочинку та інших форм роботи. Значну допомогу у розширенні кола відвідувачів музею, з урахуванням віку, освіченості та інтересів аудиторії мають надати маркетингові дослідження, проведення яких повинно стати регулярним у відповідності з спеціально розробленим планом.
Серйозні питання стоять і перед адміністративно-господарчою частиною музею. Найголовніші з них - продовження робіт з пристосування приміщень колишнього ломбарду під музей та будівництво фондосховища.
Всі вищеназвані завдання потребують наполегливої праці. Колектив музею, незважаючи на існуючі фінансові проблеми, повинен докласти зусилля і забезпечити їх успішне виконання.