Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
На Слобожанщині, що почала заселятися з кінця XVI ст., протягом XVII ст. з'явилися такі міста, як: Харків, Суми, Богодухів, Зміїв, Ізюм та інш. Основну масу переселенців склали українці, а також росіяни.
Важливою складовою їх життя було громадське дозвілля, свята, обряди та звичаї. Дослідження цих питань, особливо на етапі відродження національної самосвідомості, дає змогу відновити як загальнонаціональні, так і місцеві народні традиції окремих етнографічних районів. Духовна культура слобожан обмежувалася, у значній мірі, релігійною сферою. Відвідання церкви вважалося обов'язком кожного селянина. Тут вони мали можливість поспілкуватися, почути останні новини. Часто місцем дозвілля слобожан були також базари, ярмарки, корчма. Молодь спілкувалася на "вулиці", "вечорницях", "досвітках". Тут вони краще пізнавали один одного, підбирали собі пару для майбутнього сімейного життя.
На Слобожанщині відзначали всі найважливіші свята Православної церкви. Лише культу Богородиці було присвячено 262 свята на рік. Так, зимовий цикл свят та обрядів розпочинався з різдвяних свят. Церква надавала і надає сьогодні цьому святу виняткового значення, називаючи його "матір'ю" всіх свят", "другою Пасхою" і відвела йому у своїх богослужіннях 12 днів. У останній день Різдва - 19 січня - селяни відзначали свято Водохрещі, 15 лютого - Стрітення, 24 лютого - Власія.
До весняного циклу народного календаря відноситься одне із великих свят, що відзначали слобожани - Благовіщення (7 квітня). У цей день, як казали, "птахи гнізда не роблять, а дівчина коси не заплітає". Пасхальний цикл розпочинався з масляної або масниці. На масницю відбувалися обряди проводу зими й зустрічі весни. На Україні в цей день готували вареники, а на Слобожанщині ще і млинці (як у росіян). У останній день масниці неодруженим хлопцям і дівчатам "в'язали колодку" (шматок дерева, платок, струїчку), вимагаючи від них викуп.
Після масляної наступав 40-денний великий піст. Припинялися всі розважальні зустрічі молоді. На останньому тижні перед Великоднем слобожани відзначали вербну суботу чи неділю та " чистий" четвер. Головним змістом цих обрядів було очищення.
Головним весняним святом був Великдень - це перша неділя після повного місяця, що настає за весняним рівноденням (період з 9 березня по 8 травня).
На сьомому тижні (50 день) після Великодня слобожани відзначали свято Трійці (зелені святки). Прикрашали хату і подвір'я клеченням, на Сумщині його називали "глетченням", "квітчанням". 7 липня молодь відзначала одно із найпоетичніших свят - Івана Купала. Селяни також зберігали давні обряди, пов'язані з народженням дитини, одруженням та смертю.
Отже, святково-обрядова сфера як органічна частина духовного життя слобожан грунтувалася на одержаних в спадщину від попередніх поколінь кращих народних традиціях. Тут, як і в інших етнографічних районах України, спостерігалися переплетіння давньої язичеської обрядовості з християнськими традиціями. Однак, у слобожан були і свої особливості. Тут, порівняно з іншими районами України, раніше зникли елементи старої обрядової системи, форми і характер проведення свят.