Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У зв'язку з переїздом Харківського історичного музею у нове приміщення були демонтовані стаціонарні експозиції з історії краю (IX ст. - 1917). Саме з огляду на цей факт, однією з нагальних проблем сьогодення є побудова нової експозиції з історії Харківщини. Вона покликана стати наочним посібником з історії рідного краю, поглибити знання з історії Харківщини, дати грунт для національно-культурного відродження нашого народу.
В основу проектної документації (наукової концепції, тематико-експозиційного плану) на музейну експозицію з історії Харківщини, над якою працюють науковці музею, покладено останні досягнення вітчизняної історіографії взагалі й історичного краєзнавства зокрема.
Останнім часом ряд найважливіших, вузлових проблем з історії України (IX ст. - 1917) зазнали кардинального перегляду і оцінюються зараз по-іншому. Серед них:
1. Сучасні українські дослідники (М.Ф.Котляр. Я.Д.Ісаєвич) не схильні перебільшувати етнокультурну єдність давньоруської народності, бо, на їх думку, місцеві особливості у побуті, звичаях, мовних діалектах таї: і не були подолані у період існування Київської Русі. До того ж, саме Україна вважається безумовною спадкоємницею Київської Русі.
Ці питання актуальні і для історії краю, оскільки з другої половини X ст. більша частина території сучасної Харківської області родила до складу Давньоруської держави.
2. Розширилися хронологічні рамки Визвольної війни українського народу середини XVII ст. Відомі українські історики В.А.Смолій і В.С.Степанков вважають нижньою рубіжною датою Визвольної війни 1676 р.: капітуляцію гетьмана П.Дорошенка під стінами Чигирина у вересні 1676 р. Переяславська рада розглядається не як провідна межа, а лише як епізод Визвольної війни, що в подальшому набув доленосного значення в історії України і Росії.
У прямому зв'язку з подіями Визвольної війни якраз перебуває масове заселення і освоєння території краю, за яким згодом закріпилася назва - Слобожанщина.
3. Період з кінця XVIII ст і до початку XX ст. трактуються як початок українського національного відродження. Колонізаторська політика царизму викликала в українському суспільстві дедалі наростаючу захисну реакцію, що проявилася у цілому комплексі подій і явищ, які свідчили про поширення і закріплення у масах національної свідомості, про активізацію українського національного руху, який набув спочатку культурницьких, а згодом і політичних форм.
Першим осередком сплеску національної свідомості українського народу стала саме Слобожанщина, а точніше Харків, у якому за ініціативою В Н.Каразіна у 1805 р. було відкрито університет. З Харковом пов'язана діяльність таких видатних діячів українського культурного відродження, як ГФ.Квітка-Основяненко. П.Гулак-Артемовський. І.Срезневський, А.Метлинський. М.Костомаров та інші.
Отже, перед авторами майбутньої експозиції з історії Харківщини досить складне завдання: спираючись на досягнення сучасної історичної науки і музеології, музейними засобами показати, як в рамках загальних закономірностей еволюціонував наш регіон, а також виявити все те особливе, специфічне, характерне тільки для нашого краю в економічному, політичному і культурному житті, в ментальності слобожан.