Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У складних економічних умовах, коли вплив ринкових сил постійно посилюється, існують дві головні причини зростаючого значення маркетингу та використання його у музейній справі:
1) необхідність забезпечення ефективності науково-освітньої діяльності музею, враховуючи вік, освітній рівень, мотивацію та інтереси аудиторії, адекватність інтерпретації яких повинна сприяти збільшенню реальних доходів музею:
2) розробка освітніх програм науковими співробітниками (переважно науково-освітнього відділу) для різноманітних категорій відвідувачів на основі маркетингових досліджень;
Ще 10-15 років тому відділи маркетингу та реклами були практично відсутні, а вже сьогодні вони стали підрозділами багатьох музеїв світу.
Посаду спеціаліста з маркетингу та реклами у Харківському історичному музеї було введено до штатного розкладу з 1 липня 1998 року; Ця необхідність назріла давно, була продиктована як суб'єктивними, так і об'єктивними змінами у суспільстві, насамперед, у сфері розподілу грошових коштів. Залишковий принцип був завжди характерним для культури, але в останні роки виявився найбільш гостро. Саме тому ми не маємо більше можливості будувати експозиції, проводити екскурсії, не враховуючи інтересів відвідувачів.
Таким чином, щоб виконувати своє головне призначення, постійно підтримувати високий науковий рівень, треба знати не тільки потреби відвідувачів, ураховувати їх вікові категорії, рівень знань та інші особливості, а й побажання щодо майбутньої науково-експозиційної, освітньої та науково-методичної роботи.
Внаслідок цього у Харківському історичному музеї застосовується комплекс різноманітних маркетингових форм роботи.
По-перше, було чітко поставлено акцент на зростання ролі тимчасових виставок. Тимчасові (пересувні) виставки - це лише одна з форм музейної реклами, яка дозволяє розширювати коло відвідувачів, шукати принципово нові шляхи співробітництва з підприємствами-виробниками. рекламними агентствами, виставковими фірмами тощо. Вони також заперечують сталість поглядів на музей, як щось незмінне, статичне та формують уявлення мобільної організації, що активно сприймає нове, адекватно реагуючи на зміни у суспільстві.
Протягом двох останніх років (починаючи з кінця 1997 р.) Харківський історичний музей брав участь у ряді комерційних спеціалізованих виставок, організаторами яких були фірми - члени виставкової федерації України ("KharkivInfoExpo", '"Форум-Экспо", виставковий центр "Славянский базар"), а також Харківська обласна державна адміністрація
Не дивлячися на скрутне фінансове становище, слід звернути увагу на те, що тимчасові виставки не можуть замінити ні стаціонарні експозиції, ні наукові дослідження. Негативним результатом надання першочергового значення тимчасовим виставкам може стати диспропорція загальних музейних функцій, що приведе до суперечностей між маркетингом та основною стратегічною лінією музею.
По-друте, у музеї започатковано проведення саме маркетингових досліджень, завдяки яким у перспективі планується забезпечити ефективність освітньої та експозиційної роботи, створити між ними органічний обмінний механізм (маркетинг у загальному вигляді - це обмін, зворотній зв'язок), що дозволяє сформулювати головну маркетингову стратегію музею, яка повинна стати основною для діяльності у майбутньому.
Першим кроком у даному напрямку стало проведення у музеї анкетування відвідувачів та його аналіз по виставці "Харків 1941-1943 pp. (вересень-листопад 1998 р.) та по тимчасовій виставці "Продекспо-98 (25-27 листопада 1998 p.). Аналіз анкет дав змогу класифікувати категорії відвідувачів, їх віковий склад, освітній та професійний рівень, а також побажання щодо подальшої діяльності музеїв. Анкетування, на наш погляд, є найбільш перспективною та прийнятною формою у системі маркетингових досліджень. Хоча не слід відкидати й таких форм, як пряме опитування, інтерв'ю, метод сфокусованої групи, використання журналівкритики, спостереження.
По-третє, здається ефективним використання можливих для музею форм реклами. Вважаємо серйозним недоліком той факт, що з ряду причин у Харківському історичному музеї була практично відсутня реклама (виключення складали надруковані в обмежених кількостях плакати та запрошення до відкриття виставок: останній путівник по музею було видано у 1986 році).
Починаючи з 1998 року становище докорінно змінилося, що було пов'язано із частковою зміною структури та керівництва музею. Протягом серпня-вересня 1998 року вперше за 12 років почала діяти друкарська форма реклами (буклети, листівки, плакати, календарі, запрошення).
Більш жваво проводиться робота із засобами масової інформації (статті, інтерв'ю співробітників у газети, журнали: радіо та телебачення - активне співробітництво з найбільш рейтинговими каналами місцевого телебачення: "АТН", "Tonis", "Simon" та Держтелерадіо).
Як вже зазначалося, однією з ефективних форм музейної реклами є участь у спеціалізованих комерційних тимчасових виставках Враховуючи досвід, одержаний завдяки участі у пересувних спеціалізованих виставках у Харкові, 23-27 березня 1999 p. ХІМ репрезентував свою діяльність на 1 Московському міжнародному фестивалі “Інтермузей-99". де кожний учасник мав змогу обмінятися із колегами інформацією, накопиченим досвідом, визначити перспективні шляхи розвитку у нових соціально-економічних умовах.
Особливо результативною була участь ХІМ у сфері теоретичного маркетингу та реклами (у рамках фестивалю проводилися семінари: "Музей і Інтернет". "Музей і туризм", "Музей і маркетинг"), що дало змогу переконатися: маркетингові дослідження, робота із ЗМІ, паблік рілейшнз та директ-маркетинг у більшості музеїв Росії та СНД посту ново стають основою сфери музейних комунікацій.
Фестиваль "Інтермузей-99" відкрив принципово нові можливості у напрямку розширення форм музейної реклами та наукової розробки загальної маркетингової стратегії музею.
Таким чином, протягом 1998-1999 pp. у Харківському історичному музеї закладено основи для проведення сучасної ефективної рекламної та маркетингової діяльності, що виходить з музею та відповідає світовим стандартам.