Музей: історія і проблеми сьогодення
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Харків дав світу велике сузір'я видатних осіб, які внесли свою частку у всі напрямки науки, техніки, культури, мистецтва, сільського господарства, біології, медицини та інше.
Враховуючи значний внесок харків'ян у науково-технічний прогрес, історики науки і техніки, керівники різних служб адміністрації області, міста та районів згодилися з необхідністю створення у Харкові меморіального музею.
Увічнення пам'яті через меморіальний музей заслуговують чимало видатних харків'ян. Та склалося так, що одним із перших до цього числа потрапив Степан Васильович Гризодубов.
Історія харківської школи авіації та космонавтики нараховує десятки імен людей, що працювали у Харкові, створюючи йому славу значного наукового та технічного центру. Починаючи з перших авіаторов, з діяльності тих, хто займався повітроплаванням - М Т Лаврентьева, К.Я.Данилевського. Л.В.Школіна та А.К.Лельє. створилася харківська школа авіації. Найбільших успіхів у цій справі досяг С.В.Гризодубов -він перший із харків'ян збудував своїми руками літак та двигун до нього, а згодом літав на одному з своїх аеропланів над містом.
Свій вклад внесли також М.І.Гуревич. К.О.Калінін, І. Г Неман, Л.М.Мацієвич, В.С.Гризодубова, М.О.Граціанський, І.М.Кожедуб, П.Ф.Покришев і багато інших.
До космічної галузі причетні: М.П.Барабашов, Л.Л.Балашов, В.М.Сергеев, В.В.Бондаренко, О.С.Левченко, О.А.Леонов, І.П.Вовк, В.В Васютін.
Кожен з них заслуговує не тільки пошани, окремої експозиції в музеї, а і окремого меморіального музею.
Музей історії авіації створено після смерті С.В.Гризодубова у квартирі, де він жив. Створював його Харківський авіаційний інститут. С початку це був "Кабінет історії авіації" при кафедрі літакобудування. У середині 80-х років Кабінет історії авіації отримав статус музею. У листопаді 1985 року на будинку, де жив Степан Васильович і де зараз знаходиться музей, була встановлена меморіальна дошка, а наступного року було прийнято рішення, згідно з яким будинок отримав статус памятника історії.
У 1992 ропі музей перейшов з ХАІ до громадської організації і отримав нову назву - Харківський аерокосмічний музей імені С.В.Гризодубова.
З кінця 1997 року актив музею розпочав готувати документи для переходу музею до державної власності. 9 грудня 1998 року було прийнято рішення міськвиконкому № 1343 ''Про створення комунального закладу культури Меморіального музею-квартири сім'ї Гризодубових".
На початку XX століття С.В.Гризодубов своїми руками і за свої кошти спроектував та побудував літак та двигун до нього, сам навчився на ньому літати. Згодом - у 20-ті роки він - керівник планерної секції при аероклубі, будує аеросані, планери. Працює у науково-дослідному інституті над різноманітною контрольно-диспетчерською апаратурою для вугільних шахт та металургійних підприємств.
Не менший внесок у створення і розвиток вітчизняної авіації, а після війни і космонавтики зробила дочка Степана Васильовича Валентина Степанівна Гризодубова. Усе її дитинство пройшло у батьковій майстерні біля літаків та моторів. У віці два з половиною роки вона вперше піднялася у небо з батьком на третьому його літаку. Після закінчення середньої школи - поступила вчитися до технологічного інституту та консерваторії. Але захотіла літати і у 19 років стала льотчиком.
В.С.Гризодубова- міжнародна рекордсменка, командир екіпажу літака "Родина". У 1938 р. їй було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Перша жінка у багатьох починаннях - перший голова Антифашистського комітету радянських жінок, командир авіаційного (чоловічого) полку під час Великої Вітчизняної війни...
У 1986 році В.С.Гризодубовій присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Ось таким людям і буде присвячена експозиція меморіального музею-квартири сім'ї Гризодубових.