Технологічні цикли давніх виробництв: до проблеми експозиційної наочності

Загальновідомо, що рівень економічного розвитку певного давнього суспільства (археологічної культури) багато в чому залежав від ступеня розвинутості давніх виробництв. Ці виробництва еволюціонували, по мірі поступального розвитку того чи іншого суспільства, з домашніх ремесел - у спеціалізовані. Давні виробництва складатися з цілого ряду послідовних технологічних циклів. Основними галузями виробництв у давніх суспільствах були обробка каменя, шкіри, кістки, дерева. Особливе місце серед них займати металургія та керамічне виробництво, оскільки саме в цих галузях виникали різноманітні новації, які прискорювали розвиток як цих галузей виробництва, так і стимулювали розвиток інших. Таким чином, давні виробництва багато в чому визначили загальний вигляд та склад речових комплексів археологічних культур, котрі складають основу археологічних експозицій.

У сучасній музейній практиці будівництва археологічних експозицій, на жаль, недостатньо уваги приділяється показу розвитку давніх виробництв. Це обумовлено проблемами не тільки науково-методичного характеру, але, перш за все, недостатнім фінансуванням музейної справи взагалі та новостворюваних музейних експозицій зокрема. Як приклад можна навести археологічну експозицію Харківського історичного музею. Усі галузі давніх виробництв представлені, в основному, у вигляді малюнків, схем та реконструкцій знарядь праці. Так, у першому залі, присвяченому кам'яному віку та добі бронзи, давні виробництва представлені малюнками технологічних схем виготовлення знарядь праці з кременя, свердлення кременя, обробки деревини, ткацького станка, бронзоливарного виробництва, а також реконструкціями вкладишевого знаряддя, кам'яної мотики, кам'яних та бронзових сокир. У другому залі, присвяченому ранньому залізному віку, у скіфській господарській вітрині чорна та кольорова металургія представлені малюнками металургійного горна для виплавки кричного заліза, технологічних схем лиття бронзових казанів, бляшок та наконечників стріл.

У третьому залі, присвяченому ранньому середньовіччю, давнівиробництва представлені розташованою у салтівській господарській вітрині реконструкцією веретена з пряслом зі стінки амфори, горном салтівської культури та малюнком слов'янської гончарної печі з Донецького городища.

На наш погляд, експозиція виглядала б значно краще, якщо в ній розмістити, крім малюнків технологічних процесів давніх виробництв та реконструкцій знарядь праці, реконструкції та макети гончарного та металургійного горнів, ткацького верстата.

Зрозуміло, що це потребує значної кількості коштів, матеріалів та часу, але вдосконалення археологічної експозиції у цьому напрямку дало б відповідні результати, зробивши її значно привабливішою, цікавішою та зрозумілішою для масового непідготовленого відвідувача.