Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Групи зберігання «Метал», «Дерево», «Різне» та «Макети» у колекції ХІМ лише за основним фондом налічують близько 8,5 тисяч предметів. Поряд з витворами образотворчого мистецтва, прапорами та зброєю, виробами зі скла та порцеляни, елементами одягу та стародруками саме вони пригортають основну увагу відвідувачів, формують експозиційний простір, утворюють основу будь-якої експозиції.
Загалом склад названих груп зберігання у збірці ХІМ відтворює господарський розвиток, еволюцію сільськогосподарського та промислового виробництва, економічні та культурні зв’язки, особливості побуту, духовного та культурного життя різних верств населення нашого краю XIX та XX століть. У складі груп зберігання «Метал, «Дерево», «Різне» можна визначити декілька тематичних колекцій. Серед них, в першу чергу, вкажемо на сільськогосподарський реманент та знаряддя традиційного домашнього господарства, ремісничі та робітничі інструменти (зокрема верстати, як, наприклад, вертикальний свердлувальний верстат ХПЗ початку XX ст. (М-1066)) кінця XIX – середини XX ст. та зразки виробів здебільшого машинобудівної та інструментальної промисловості 2 половини XX ст., які представлені багатьма зразками спеціальної, виробничої та побутової техніки; особливо численні турбінні лопатки та підшипники, а також плакетки – зразки плавок металу.
Наступна тематична колекція об’єднує предмети побуту та допоміжне виробниче обладнання XIX та XX ст. Вона, в свою чергу поділяються на кілька груп.
Перша з них – це меблі, здебільшого середини XIX – початку XX ст., які репрезентують і народний селянський, і елітний міський побут, у тому числі «казенний»: наявне навіть начиння тюремної камери. Найстаріші зразки меблів збірки ХІМ виготовлені у 2 половині XVIII– на початку XIX ст.; серед них банкетка, імітуюча Х-подібне «курульне крісло» [1; 8-9, 149-150] (Др-99) (додаток 7, рис. 11), крісла (Др-100 – Др-103) та ломберний стіл (Др-699), який свого часу належав С.І. Васильківському. Кілька предметів, а саме годинник, стіл, бюро, шафа, диван, крісло та дзеркало (Др-787 – Др-793) складають «кабінет» академіка архітектури А.І. Штакеншнейдера; вони були передані до музею його онукою Н.В. Штакеншнейдер.
До колекції предметів «побутово-виробничого призначення» належать також освітлювальні прилади – різноманітні свічники, каганці та лампади, ліхтарі шахтарські, залізничні, вуличні, лампи гасові та електричні різних типів та призначання; письмове приладдя – від комбінованих письмових приладів різних часів та стилів до окремих чорнильниць, олівниць та учнівських пеналів, олівців, пір’яних та кулькових ручок; засоби друку – друкарські машинки, а також печатки, штампи та друкарські кліше; дорожні та домашні валізи, скриньки, шляпні коробки, шкатулки та каси – металеві, шкіряні, дерев’яні, плетені з лози тощо; такі речи особистого вжитку, як окуляри та пенсне, люльки та запальнички, ціпки, парасолі, віяла, засоби макіяжу та фурнітура до одягу, зокрема ґудзики. Слід згадати також про цікаві колекції швацьких машинок і парових прасок та інших засобів для шиття, прання та прасування.
Посуд, куховарське начиння та харчова тара представлені самоварами та кавниками, кавомолками та кавоварками, кухлями, ступками та салотовками, казанами та сковорідками, тацями, тарелямита блюдами, чарами, чарками та корцями, цукерницями, столовими вазочками, коробками для чаю та солодощів, столовими ножами, виделками, ложками, шпичаками для дичини тощо. Саме металеві чарки та деякий інший столовий посуд належать до найстаріших предметів групи зберігання«Метал», сягаючи XVII-XVIII ст.. і навіть доби середньовіччя.
Окрему колекцію складають предмети релігійного характеру – особисті медальйони та хрестики, вотивні платівки та церковне начиння, у тому числі церковні дзвони та оклади богослужебних книг, а також самі книги: Євангеліє львівського друку 1644 р. (М-518), Євангеліє Охтирської церкви 1698 р. (М-527), Євангеліє у срібному окладі, подароване Успенському собору парафіянами у 1785 р. (ЛВС-19) [2; 134-135] та Євангеліє 1721 р. з окладом роботи Івана Равича (М-526), який є автором ще одного окладу (М-122).
Науково-дослідницьке обладнання репрезентують оптичні, вимірювальні, обчислювальні прилади, лабораторні комплекси та установки. Слід згадати також про медичне устаткування, зокрема хірургічні інструменти. Ринково-торгівельне обладнання представлене колекцією гир, ваг та терезів; засоби зв’язку – 2 телеграфними та 10 телефонними апаратами (серед останніх моделі XIX ст. – Др-165, М-1986 [2; 206-207], (додаток 7, рис. 9)), радіоприймачами, телевізорами тощо. Є у колекції ХІМ також фільмоскопи та діапроектори, фотоапарати різних часів та обладнання до них. Цікава колекція годинників – настінних, напільних, настільних, кишенькових та ручних; серед них – вже згаданий настільний годинник А.І. Штакеншнейдера з дарчим написом імператриці Олександри Федорівни, дружини Миколи І (Др-787).
Цікавими атрибутами радянської доби є нагородні кубки, вимпели, інші призи і нагороди переможців спортивних змагань та виробничого «соціалістичного змагання», урочисті адреси та рапорти до пам’ятних дат, папки та блокноти, зокрема такі, що видавалися учасникам з’їздів та конференцій (так само, як олівці, ручки та ін.) а також різноманітні сувеніри. Серед них є художньо-декоративні вироби (плетення, різьблення, чеканка) як радянської промисловості, так і народних майстрів, зокрема різьб’ярів М.Ф. Коленова та П.К. Фоменка – авторів робіт, присвячених творчості Г.С. Сковороди та Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (Др-716, Др-801, Др-879, Др-880, Др-881, Др-904).
Інша група сувенірів – подарунки іноземних громадян (студентів), делегацій та такі, що були привезені з-за кордону. Широко представлені країни СЕВ (Центральної Європи), частково – Східної Азії (Китай, В’єтнам), Західної Європи, Латинської Америки (Куба), а також Африки, звідки походять цікаві зразки дерев’яної скульптури (Др-77, Др-1090, Др-1097) (додаток 7, рис. 5). Третя підгрупа серед сувенірів – персональні пам’ятки та подарунки; серед них викликають цікавість подарунки військовиків своїм шефам, воєначальникам, конструкторам військової техніки тощо та деякі раритети природного походження. Окремо слід згадати про колекцію символічних ключів, яку відкриває ключ від Київської фортеці XIX ст. (М-109), а завершують ключі від Харківського метрополітену (М-2959, М-2310).
Колекція іграшок та ляльок репрезентує етнічні костюми народів Східної та Центральної Європи, а також інших країн, традиційний та сучасний театр ляльок, іграшкову промисловість, творчість народних майстрів та дитячих колективів. Найцікавіші з них ляльки у народних строях з Кореї (Р-433) та Чехії (Р-477): остання півметрова лялька, витвір майстрині Анни Оурадової з Побежовіце, відтворює костюм чеської етногрупи шумавських ходів [3].
Окреме місце займає колекція музичних інструментів, серед яких є струнні, духові, клавішні, ударні. Найширше представлені у ній цитри; також слід згадати, зокрема, про дві бандури, які належали кобзареві Григорію Ільченку – вироби полтавського майстра Домненка 1925 р. (Др-724)та Чернігівської фабрики 1952 р. (Др-722). До «акустичної» колекції віднесемо також музичні шкатулки, грамофони, магнітофони та програвачі, звукозаписи на різних носіях.
Гімнастичний та спортивний інвентар представлений у групах «Метал, «Дерево», «Різне» так само, як у групі зберігання «Зброя». Окрему тематичну колекцію складають предмети з космічних кораблів серії «Союз» та орбітальної станції «Салют».
Колекції особистих речей, звісно, не можуть бути представлені виключно предметами названих груп, однак ці предмети складають значну частину меморіальних колекцій Г.І. Петровського («кабінету Петровського»), П.А. Грабовського [4], В.Я. Данилевського [2; 240-241], [5], М.С. Самокиша [6], С.І. Васильківського [7], О.М. Бекетова, М.Ф.Сумцова, І.А. Мар’яненка, Г.Ф. Проскури [8], В.Я. Юр’єва [9], К.Д. Синельникова, Г.С. Могильченка, Л.Т. Малої, Олеся Донченка та Ігоря Муратова, інших громадських та культурних діячів, воєначальників та героїв Великої Вітчизняної війни, передовиків та новаторів соціалістичного виробництва тощо.
Серед предметів групи зберігання «Макети» найбільшу експозиційну цікавість можуть викликати архітектурні макети, макети сільськогосподарської, транспортної та військової техніки, макети кораблів тощо. На жаль, не всі предмети цієї групи вирізняються високоякісним виконанням та добрим станом збереження. Проте макети заслуговують на гідне місце у експозиції музею поряд з предметами інших груп зберігання. Зокрема це стосується макетів повітряної кулі та аероплана (Мк-59), якими на початку XX ст. підіймався у повітря С.В. Гризодубов.
Кожна з названих колекцій, груп або підгруп предметів заслуговує наокреме дослідження. Такі дослідження є основою оптимального використання колекцій музею у його експозиційній роботі, її головноюпередумовою, а нехтування ними призводить до ситуації, про яку провідний британський музеєзнавець Рой Стронг ще у 1982 році говорив: «Нет ничего легче, чем работать в полном сокровищ дворце и убаюкивать себя мыслью о том, что ваша деятельность автоматически приносит пользу» [10; 8]. Тому поглиблення досліджень музейного зібрання, не обмежене рівнем груп зберігання та основних колекцій, є одним з провідних завдань наукової роботи у музеї.
***
1. Соколова Т. Очерки по истории художественной мебели XV-XIX веков. – Л.: Советский художник, 1967 – 164 с.
2. Харків історичний. Довідник; упорядник Д.В. Бадаєв. – Харків: Майдан, 2004 – 256 с.
3. Ходы. / Советская Историческая Энциклопедия – Т. 15 – М.: Советская Энциклопедия, 1974 – С. 610
4. Горлова Т.А. Матеріали П.А. Грабовського в колекції Харківського історичного музею. // Шістнадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею. 16.04.2010. – Харків: Оригінал, 2010 – С. 150-153
5. Горлова Т.А. Матеріали В.Я. Данилевського в колекції фотодокументів Харківського історичного музею. // Восьмі Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду. 12.04.2002. – Харків: 2003 – С. 81-83
6. Панченко А.В. Матеріали М.С. Самокиша у фондах Харківського історичного музею. // Восьмі Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду. 12.04.2002. – Харків: 2003 – С. 104-108
7. Михайловська Ю.А. Матеріали С.І. Васильківського в колекції Харківського історичного музею. // Шістнадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею. 16.04.2010. – Харків: Оригінал, 2010 – С. 147-150
8. Іванова Н.М. Матеріали академіка Г.Ф. Проскури в колекції фотодокументів ХІМ. // Сьомі Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини». До 100-річчя відкриття Салтівської культури. 12.04.2001. – Харків: 2002 – С. 91-94
9. Панченко А.В. Матеріали Юр’єва Василя Яковича, вченого-селекціонера у збірці Харківського історичного музею. // Шості Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. 14.04.2000. – Харків: 2000 – С. 64-68
10. Стронг Рой. Музей и коммуникация. // Museum– 1983 – № 2 (138) – С. 3-9