Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
З сивої давнини польоти над Землею були завітною мрією людства, вираженою казками, легендами і фантастичними романами. Наприкінці 19 ст. російський вчений К.Е. Ціолковський вперше дав теоретичне обгрунтування можливості польотів у космічному просторі. Основоположником практичної космонавтики став С.П. Корольов, під керівництвом якого були створені потужні ракети-носії, перші штучні супутники Землі, перші пілотовані космічні кораблі, будувався космодром, був створений Центр підготовки космонавтів – Зоряне містечко.
4 жовтня 1957 р. запуском першого радянського штучного супутника Землі здійснилася вікова мрія людства про польоти у космос. В історії земної цивілізації наступила нова ера – космічна.
12 квітня 1961 р. назавжди залишиться у пам’яті людства: Юрій Гагарін кинув виклик природі і на легендарному “Востоке”, подолавши вікове тяжіння Землі, відкрив людям шлях до зірок у космічну далечінь [5, с. 6] і став першим громадянином Всесвіту. Усього 108 хвилин тривала ця подорож, але вона стала початком освоєння нового світу, однією з найбільш прекрасних легенд людства. Політ Ю.О. Гагаріна був кроком у невідоме, дозволив подолати психологічний бар’єр, показав, що людина може витримати незвичні і складні умови космічного польоту [6, с. 9], може жити і ефективно працювати на борту космічного корабля [4, с. 34].
12 квітня 1961 р. людство планети Земля ступило на нескінченний шлях до зірок. Кроки на цьому шляху дуже часто супроводжувалися словом “вперше”:
– 11-12 серпня 1962 р. космонавти А.Г. Ніколаєв і П.Р.Попович здійснили перший груповий політ на кораблях “Восток-3” и “Восток-4”;
– 16-19 червня 1963 р. на навколоземній орбіті працювала перша у світі жінка-космонавт Валентина Терешкова;
– 12-13 жовтня 1964 р. на орбіту вперше був виведений тримісний пілотований космічний корабель “Восход” – перша літаюча лабораторія зі штатом наукових співробітників, складеним з різних спеціалістів [3, с. 14];
– 18 березня 1965 р. О.А. Леонов вперше вийшов у відкритий космос;
– 14-15 січня 1969 р. вперше виконана стиковка пілотованих кораблів “Союз-4” та “Союз-5”, створена експериментальна наукова станція, здійснений перехід двох космонавтів із корабля у корабель через відкритий космос [3, с. 132];
– 19 квітня 1971 р. на навколоземну орбіту виведена перша довготермінова багатоцільова орбітальна станція “Салют”;
– 15-21 липня 1975 р. вперше в історії космонавтики був проведений спільний міжнародний експеримент у космосі за програмою “Союз” – “Аполлон”.
Космос та досягнення на шляху його освоєння не могли не знайти свого відображення у колекції ХІМ.
У 1958-1959 рр. до музейної збірки надійшли фотосерії ТАРС, що розповіли про перші радянські штучні супутники Землі („Советские искусственные спутники Земли” 1958 р.; „Эра освоения космоса” 1959 р.)
Уже з квітня 1961 р. музейна збірка поповнюється матеріалами, присвяченими польоту Ю. Гагаріна: плакатами (“Нами зорано цілину зоряну”, “К планетам человеку путь открыт!”, “Слава первому космонавту Ю.А. Гагарину!”, “Слава советскому народу – покорителю космоса”, “Честь і слава першому льотчику-космонавту СРСР Юрію Олексійовичу Гагаріну – піонерові освоєння космосу!” та ін.), поштовими листівками „Шлях до космосу відкрито!”, “Слава першому льотчику-космонавту СРСР!” (були підписані до друку вже 17.04.1961 р), книгою „Утро космической эры” (розповідь про те, як людство зустріло політ першого космонавта), фотосеріями ТАРС („Советский человек в космосе!” 1961 р., „Осуществление великой мечты человечества (о полете в космос)” 1961 р.).
Поступово коло предметів у колекції ХІМ, пов’язаних з космічною тематикою, розширюється, стає більш різноманітним.
Серед поштових листівок і фотодокументів представлені портрети космонавтів Ю.О. Гагаріна, Г.С. Титова, П.І. Бєляєва, О.А. Леонова, В.М. Комарова, Ю.М. Глазкова та ін. з автографами і дарчими написами музею, набори листівок, присвячених Ю. Гагаріну, фотографії космонавтів під час тренувань, перед космічним стартом, на зустрічах з харківськими робітниками, студентами, школярами тощо, фотографії ракети „Восток” на стартовому майданчику та установки для Байконура, розробленої ФТІНТом.
Є у музейній збірці і зразки оснащення космічних апаратів: вакуумний насос 1056, срібно-цинковий елемент хімічної батареї СЦС 3/2013, блок панелі сонячної батареї космічних апаратів, зразок екранно-вакуумної термоізоляції, прапорець, що кріпився до деталей космічного апарату, ручка люка у відкритий космос, молоток для роботи у відкритому космосі, робочий пояс космонавта, піропатрон (додаток 7, рис. 3), прицільна марка стикового вузла станції „Салют”, фіксатор стоп ніг, лампа настінна та світильник переносний корабля „Союз” і станції „Салют”, пристрій для надування протиперевантажувального костюма, пічка для нагрівання продуктів на космічній станції „Салют” (додаток 7, рис. 4), пояс для медичних досліджень, касета з плівкою для запису медичних досліджень, прилад „Резеда” для дослідження показників зовнішнього дихання.
Серед зразків космічної їжі – консерви „Осетр заливной” та „Карбонад”, сир із смородиновим пюре, кисіль смородиновий (порошок), сік абрикосовий з м’якоттю (порошок), тюбик з чаєм та вишневим соком, тюбик „Чернослив”, паличка фруктова з яблук та слив, плитки хлібу, печиво „Русское”, галети „Арктика”.
Особисті речі космонавтів представлені військовою формою генерал-майора О.А. Леонова (шинель і кашкет) та його пензлями для малювання, а також тренувальним костюмом для роботи на тренажері і в космосі, що належав Ю.В. Малишеву (додаток 7, рис. 2).
У колекції зберігаються особисті документи космонавтів: грамота О.А. Леонова до пам’ятної медалі на честь 50-річчя від дня народження Ю.О. Гагаріна з підписом матері космонавта № 1, диплом ім. Ю.О. Гагаріна, яким був нагороджений О.А. Леонов, перепустки О.А. Леонова до Центру підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна, до НАСА (Центр управління польотами США), на Красну площу, запрошення на Гагарінські читання і різноманітні заходи, поздоровлення О.А. Леонову; Диплом пошани ВДНГ Ю.В. Малишева; візитна картка В.О. Ляхова з автографом космонавта, яка знаходилася на борту космічної станції „Салют-7”.
Серед предметів групи “Ордени, медалі, знаки” представлені пам’ятна медаль „Первый в мире выход человека из корабля в космос” О.А. Леонова (з посвідченням) та пам’ятна медаль Радянського Центру управління космічними польотами (з посвідченням), яка була вручена Ю.В. Малишеву.
Космос і космічні дослідження – це спільне надбання усього людства. Розуміння загальної користі і зацікавленість у практичних застосуваннях космічних досліджень сприяли виникненню спеціальних міжнародних програм, таких як “Інтеркосмос”, “Фобос” [1, с. 310, 311]. Першим спільним міжнародним космічним польотом став радянсько-американський політ за програмою “Союз” – “Аполлон”, у якому прийняли участь радянські космонавти О.А. Леонов і В.П. Кубасов та американські астронавти Т. Стаффорд, В. Бранд і Д. Слейтон. Мільйони людей в багатьох країнах світу з величезною увагою слідкували за його ходом, за хвилюючими етапами цього унікального експерименту: стартом і посадкою кораблів; першим стикуванням у космосі кораблів, створених у різних країнах; історичним рукостисканням на орбіті; першою космічною прес-конференцією за участю журналістів, які зібралися у прес-центрах, розташованих на різних континентах; процесом розстикування і маневрування кораблів при проведенні експериментів зі спостереження штучного сонячного затемнення і вивчення ультрафіолетового поглинання [5].
У музейній збірці про цей політ і події, пов’язані з ним, розповідають бортова інструкція спільної операції, фотографії екіпажів під час підготовки та під час польоту, американські емблеми, проспект польоту, карта-схема подорожі радянських космонавтів по США, фотографії про перебування космонавтів в США після польоту, лист Т. Стаффорда до О.А. Леонова (1977 р.), пам’ятна медаль і листівка, присвячені експедиції „Союз”-„Аполлон”, марки пошти Болгарії, книга „Континенты встречаются в космосе”.
Важливою складовою міжнародних програм були польоти міжнародних екіпажів на радянських космічних кораблях і станціях. До складу інтернаціональних екіпажів входили громадяни ЧССР, Польщі, НДР, Болгарії, Угорщини, Вьєтнама, Куби, Монголії, Румунії, Франції, Індії. Цей етап розвитку космічного співробітництва у колекції ХІМ репрезентують значок „Интеркосмос” і значки, присвячені спільним космічним польотам, вимпел на честь радянсько-польського польоту, спецвипуск газети „Известия”, присвячений радянсько-болгарському польоту, знак на честь радянсько-угорського польоту, запрошення на зустріч з членами радянсько-вьєтнамського екіпажу. Радянсько-кубинський політ представлений знаком на часть польоту, кубинським прапором і прапором „Інтеркосмос” з дарчими написами і автографами космонавтів, бюлетнем, присвяченим радянсько-кубинському польоту, запрошенням на зустріч з членами радянсько-кубинського екіпажу. Польоту радянсько-французького екіпажу присвячені конверт і марка, 20-річчю радянсько-французького співробітництва у космосі присвячена поштова картка. Радянсько-індійський політ висвітлюють фотографії екіпажів та запуску космічного корабля з радянсько-індійським екіпажем, нашивка індійського космонавта (додаток 7, рис. 1), конверти з борту космічної станції з підписами екіпажів радянсько-індійського польоту і конверт пошти Індії, присвячений цій події, книга „СССР – Индия: на космических орбитах”.
Освоєнню космосу у музейній збірці присвячені низка книг: „Годы космической эры”, “Испытатель космических кораблей”, „Подвиг на орбите”, „Над планетой людей ”, „Космонавтика СССР”; плакати: „Дивися, земле: крокуєм у космосі”, „Наш флаг меж звезд полощется...”, „Гордимся! Восхищаемся! Побратимы Вселенной”, „Слава героям космоса!” тощо; основні віхи космічної ери ілюструє набір листівок „Впервые в мире”.
До музейної колекції увійшли також медалі і знаки, пов’язані з освоєнням космосу: медалі на честь М.В. Келдиша, Ю.О. Гагаріна, К.Е. Ціолковського, С.П. Корольова, на честь 25-річчя запуску першого супутника, відзнаки на честь 20-річчя та 25-річчя першого польоту людини в космос, знаки на честь 25-річчя Центру підготовки космонавтів ім.Ю.О. Гагаріна та Центра управління польотами, значок „Первый космонавт гражданин СССР – Ю.А. Гагарин” (до 30-річчя першого польоту людини у космос). Видатним датам також були присвячені ювілейні монети СРСР та Росії: “1 рубль” 1981 р., випущений до 20-річчя першого польоту людини у космос, “1 рубль” 1983 р., присвячений 20-й річниці польоту у космос корабля, пілотованого жінкою, “1 рубль” 1987 р., відкарбований до 130-річчя від дня народження К.Е. Ціолковського, “3 рубля” 1992 р., присвячені Міжнародному року космоса.
Успіхи вітчизняної космонавтики відбиваються в сюжетах поштових марок СРСР, Болгарії, Куби, Монголії, Румунії, присвячених етапам освоєння космосу. Особливу цінність для музейної збірки грошово-паперових знаків являють собою конверти, що побували на борту космічних кораблів, з автографами космонавтів. Про перебування цих конвертів на борту свідчать штемпелі спеціального гасіння.
З початком космічної ери неосяжний Всесвіт став об’єктом не лише науково-фантастичної літератури, а й живопису. Одним з перших присвятив свою творчість цій темі народний художник РРФСР А. Соколов.18 березня 1965 р. стартував космічний корабель “Восход-2”, на борту якого був Олексій Леонов – не тільки льотчик-космонавт, а й художник. Він був першою людиною, яка покинула свій космічний дім і вийшла у відкритий космос,першим, хто побачив космос лицем до лиця, хто доторкнувся до його порожнечі і відчув у безодні страшну байдужість невагомості. Він повернувся на планету і захотів у фарбах розповісти людям про те, що він бачив і відчував [5]. Головна тема багатьох його картин – захоплення красою Землі, любов людини до рідної планети. Ескізи до картин Леонов робив під час своїх космічних польотів.Під час спільного польоту “Союз”– “Аполлон” він зробив портрети американських космонавтів.
Мистецтво художника-космонавта О. Леонова і художника-космолога А. Соколова [2, с. 8] створило новий напрям у живопису – “космічний живопис”[5]. У колекції музею присутні друковані видання, що дають можливість познайомитися з роботами О. Леонова і А. Соколова: набори листівок „Человек в космосе” та „Звездные пути”, альбом „Человек и Вселенная”, каталог виставки О.А. Леонова і А.К. Соколова „Космос на страже мира”, книга О. Леонова для дітей „Здравствуй, мой маленький друг!”.
Космос надихає не тільки майстрів пензля, а й майстрів слова. Подвигу людей, які проклали шлях до космосу, присвячені поетичні збірки харківського поета І. Мирошникова „Пахари Вселенной”, „Ветка полыни”, “Звездный причал”, його вірші „Ветераны Звездограда”, „Участникам запуска первого спутника”.
Про “космічні гавані” планети Земля нагадують оплавлений бетон зі стартового майданчика космодрому Байконур, знаки „Строитель Байконура”, значки „Байконур”, „Байконур 15.ХІ.1988. Буран” та „Ленинск”, настінні календарі „Космодром Байконур” і „Космодром Плесецк”, фотографія “Харківський поет І.І. Мирошников і художник А.Г. Тюрін біля ракетної установки “Союз-25” на Байконурі. 1977 р.”.
Досягнення ракетно-космічної промисловості з успіхом використовуються у різних галузях господарства, про що розповідається у брошурах „Космос – народному хозяйству”, „Советские научные космические исследования”, „Космонавтика – путь к миру и прогрессу”, буклеті „Космос – народному хозяйству”.
Розвиток космосу потребував нових технічних досягнень та взаємопроникнення науки і виробництва. Прикладом таких процесів можуть слугувати наукові розробки Харківського фізико-технічного інституту, передані до ХІМ протягом 1970-1980-х рр.: люкс-спектрометр РОМС-5, що використовувався на АМС „Венера-9” та „Венера-10”, люкс-спектрометр Р-8, призначений для дослідження верхніх шарів атмосфери, дірчастий дифракційний екран (ДДЕ), що використовується у космічній техніці. Газета “Червона зірка” від 11.04.2001 р. розповідає про внесок Харківського об’єднання “Комунар” у розвиток космічної галузі СРСР та України.
Різновидом заохочень до нових трудових звершень для радянських людей були відзначення їх праці і привітання з боку космонавтів. Прикладами таких своєрідних нагород у нашій збірці є Зіркові вимпели ім. Юрія Гагаріна і грамоти до них, значок і посвідчення члена колектива, нагородженого Зірковим вимпелом, нагрудні знаки „Герои космоса – гвардейцам пятилетки” з посвідченнями, вимпел „Передовому коллективу от летчиков-космонавтов СССР”, подаровані працівникам сільського господарства Харківської області льотчиками-космонавтами у Зоряному містечку; привітання льотчиків-космонавтів харків’янам та лист космонавта Л.С. Дьоміна до бригади слюсарів-складальників ХТЗ.
Популяризація освоєння космосу та особи першого космонавта знайшли відображення у виробах Будянського фаянсового заводу: ваза для квітів і тарілка з зображенням Ю.О. Гагаріна.
Наприкінці 80-х рр. 20 ст. в СРСР була створена Асоціація музеїв космонавтики, матеріали установчої конференції якої були передані до фондів ХІМ тодішнім директором Цевбою А.А. Вони представлені значком, візитною карткою та мандатом делегата, запрошенням і програмою конференції.
Подвиг космонавтів був прикладом для підростаючого покоління, живив їх розум, визначав коло їх інтересів. Про це свідчать фотографії "У харківському міському клубі юних космонавтів”, “Заняття у гуртку ракетобудування клубу юних техників “Горизонт” Харківського державного авіаційного виробничого підприємства” та дитячий малюнок Кості Терентьєва „Космос”.
Матеріали з розвитку космонавтики в незалежній Україні представлені лише трьома фотографіями, що відображають перебування космонавта України № 1 генерал-майора Л.К. Каденюка у Харківському військовому університеті, та його автографом.
У цьому році минає 50 років першому польоту людини у космічну височінь. За цей час космос став звичним поняттям, але він не став більш легким і доступним. Говорячи “космос”, ми розуміємо подвиг, говорячи “космонавт” – розуміємо мужність, відвагу, знання і досвід. Космонавти вписали своє імена золотими літерами в історію людства. Вони стали прикладом для багатьох.
Використана література:
1) Космонавтика СССР. – М.: Машиностроение, 1986. – 496 с.
2) Космос на страже мира: Каталог выставки. – М.: Советский художник, 1984. – 17 с.
3) Лазарев В.Г., Ребров М.Ф. Испытатель космических кораблей”. –М.: Машиностроение, 1976. – 136 c.
4) СССР в космосе. 2005 год. – М.: Изд-во АПН, 1989. – 40 с.
5) Человек и Вселенная. – М.: Изобразительное искусство, 1976.
6) Экскурсия в Звездный. – М.: Мол. гвардия, 1979. – 96 с.