Конференція, присвячена 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Вже близько двохсот років підтримує інтерес у своїх відвідувачів Музей природи Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, який посідає одне з чільних місць серед університетських музеїв України та Європи природничо-історичного напрямку.
Історія заснування музею починається з відкриття у 1805 році Харківського імператорського університету. Багато зусиль на цій ниві доклав відомий громадський діяч В.Н.Каразін.
Правління університету звертається у той час до всіх директорів училищ губернії з проханням надсилати до університету раритети, а також побутові речі, предмети релігійного культу та мистецькі твори різних народностей. У відповідь на це звернення до Харкова почали надходити чисельні природно-історичні предмети.
Одночасно в Харківському університеті закладаються підвалини Мінералогічного та Археологічного музеїв, музею образотворчих мистецтв.
У тому ж 1805 році попечитель Харківського навчального округу граф Северин Потоцький купує у італійця Четті колекцію натуральних предметів, яка налічувала 100 екземплярів коралів, 36 морських їжаків, 18 морських зірок, 2623 раковини молюсків, 235 метеликів, 540 жуків та 125 опудал птахів.
У 1806 році в місті Ганновері було придбано Природничий кабінет професора Андре - мінерали, скам'янілі рештки тварин та рослин, зібрання птахів та комах, серед яких було багато рідкісних представників тропічної фауни, всього 52 ящики з експонатами.
2 квітня 1807 року придбані колекції прибули до Харкова і стали приводом до утворення при фізико-математичному відділенні Природничого кабінету, що складався із зоологічних та мінералогічних зібрань. Цей день тепер ми відзначаємо як день народження музею.
Першим зберігачем кабінету був призначений професор ботаніки Ф.Делавінь.
Минав час з моменту придбання перших колекцій, інтенсивно нарощувалися фонди. Колекції кабінету поповнювалися зоологічними об'єктами з усього світу і широко застосовувалися у педагогічному процесі. Але найціннішим, що становило особливу гордість кабінету, були чисельні зібрання з тваринного світу Харківської та суміжних губерній. Вже до свого 100-річчя Природничий кабінет претендував на статус Зоологічного музею.
В наш час музей займає площу 4,5 тис.м2 у будівлі по вулиці Тринклера, 8. Цей триповерховий будинок збудовано на початку XX століття за проектом архітектора В.В.Величко. У 1990 році він набуває статусу пам'ятки архітектури і підлягає під охорону з боку держави.
У 23 залах музею розгорнуті експозиції 5 відділів: геологічного, відділів безхребетних і хребетних тварин, еволюції органічного світу та охорони природи. Виставочна частина і фонди музею налічують більш ніж 250 тис. експонатів.
Експозиції музею відрізняються високою якістю художнього оформлення, ретельним і обміркованим добором експонатів завдяки творчій кропіткій праці біологів та художників. Самостійним структурним підрозділом фонду музею створи відомих митців: Грегорі, М.М.Герасимова, Ватагіна, В.Г.Аверіна, М.Ф.Богословця. Їх творчий доробок чекає на самостійне мистецьке дослідження.
Працює таксидермічна майстерня, без якої існування природничого музею неможливе.
Поряд зі знаменитими зоологічними та геологічними колекціями Музей природи має ще одне цінне зібрання. Це - бібліотека, що налічує останнім часом більше 5 тисяч одиниць збереження.
За активну експозиційну, науково-дослідну і учбову роботу, що сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців, пропаганду наукових, насамперед екологічних знань музей у 1991 році було віднесено до державних музеїв України 1 категорії.
Музей пітримує наукові зв'язки з зоопарком м.Злінь (Чехія), Державним університетом м.Лейдена (Голандія), з Зоологічним музеєм Санкт-Петербурга, музеями зоології та землекористування Московського університету, Київським Зоологічним музеєм НАН України, Зоологічним музеєм Київського національного університету, краєзнавчими музеями Північно-Східного регіону України і м. Бєлгорода (Росія).
Профільні науково-дослідні інститути міст Керчі, Калінінграду, Далекосхідний науковий центр, ряд заповідників держав СНД надають допомогу у збиранні експонатів.
Як відомо, музей - стала система, його загальна концепція закладається під час заснування. Тому, серед провідних функцій музею абсолютно приоритетними є збереження і розвиток колекцій, вивчення таксономічного складу тваринного світу, забезпечення відповідності колекційного фонду вимогам систематики, показ таксономічної різноманітності в музейній експозиції.
Відкритою ж системою робить музей його діяльність, спрямована не розширення світогляду, популяризацію наукових досягнень. Це й забезпечення учбового процесу студентів університету та інших учбових закладів нашого міста і області, виїздні лекції, екскурсії. Цензу за віком для наших відвідувачів немає, бо очевидною є необхідність у якомога ранньому вихованні і неформальній, безперервній освіті з питань охорони навколишнього середовища.
Немає таємниці у тому, що без батьківщини, без маленького куточку природи, з яким людина пов'язує своє існування, немає й історії цілого народу. Тому Музей природи ХНУ, докладаючи багато зусиль до збереження історично-культурної спадщини Слобожанщини, є національним здобутком українського народу.