Конференція, присвячена 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Освоєння суспільством свого культурно-історичного спадку повністю узгоджується з проблемами розробки шляхів здійснення комплексних екскурсій. Поєднання міської (позамузейної) та суто музейної екскурсій у єдиний процес культурно-історичних комунікацій дає змогу охопити історичну картину рідного краю у розмаїтті її проявів. Подібний тип музейної комунікації переборює обмеженість передачі інформації лише в одному з двох типів даних екскурсій. Між тим специфіка міського середовища, особливості забудови, архітектурні ансамблі, окремі будівлі, пов'язані з видатними подіями та багатьма визначними особистостями, які репрезентують образ доби, спонукають залучити до цього процесу міської екскурсії матеріали колекцій Харківського історичного музею, чим і відокремлять подібний тип екскурсій від діяльності туристських бюро. Наприклад, розкриття творчої діяльності видатних архітекторів, науковців та інших визначних постатей Харкова має основним матеріалом пройти крізь експозицію ХІМ, а показ будівель, що пов'язані з життєдіяльністю митців є допоміжним засобом подання основної теми. Це, зокрема, комплекс речей академіка архітектури О.М.Бекетова у ХІМ та бекетівські будівлі по місту. І, навпаки, будь-яка фотографія, меморіальна річ або макет, виставлені у музеї, не може передати те, що сприймається оком людини у природному міському оточенні - це і масштаб, узгодженість частин (споруд) в єдиному архітектурному ансамблі та інше. Єдиним шляхом упорядкування екскурсійної інформації за архітектурними темами є диференційований підхід до вибору матеріалів колекцій із фондів ХІМ, що вичерпно б доводили необхідність сполучення показу пам'ятника у місті і в музеї.
Актуальність цієї проблеми для Харкова постає з наступних обставин:
- Харків - один з небагатьох міст України, що зберіг свій «золотий фонд» архітектури. На цій основі і можливе створення у широкому масштабі екскурсійного обслуговування зусиллями співробітників історичного музею.
- Попит на подібні екскурсії, за свідоцтвом статистичних даних історичного музею, досить великий, причому серед різних прошарків населення.
- Великий промисловий й науковий центр України не має власного архітектурного музею. Центральні вулиці міста зберегли ретроспективні стилі неоренесансу, неокласицизму, псевдоготики, що й складали разом із модерном їх сьогоденне обличчя.
Сучасний Харків - зразок гармонійного поєднання архітектури, ландшафту, що у значній ступені згладжують несприятливі умови (багато річок, пагорбів та ярків) для будівництва.
Включення храмової архітектури в тематичні екскурсії заповнюють існуючу лакуну між громадською та церковною архітектурою.
«Старий Харків» і досі зберігає риси багатонаціонального міста, в якому є можливість висвітлити деякі відмінності побудування у різних народів культових споруд.
Місцевий колорит архітектурних стилів у Харкові є свідоцтвом сумісництва культурних орієнтацій різних етносів, націй, народів у межах цілого.
Згідно запровадженню нових курсів, предметів, лекцій у програмах шкіл, спеціалізованих навчальних закладів нового типу (гімназій, коледжей, ліцеїв) та вузів, комплексні екскурсії ХІМ природньо відповідатимуть не лише провідним принципам просвітництва сьогодення (гуманізація, диференціація та індивідуалізація освітньо-виховного процесу) але й сприятимуть подальшому розкриттю можливостей удосконалення їх співпраці.
У межах завдань, що постають із цілеспрямованої роботи запровадження комплексних музейних програм, співпраця окремих культурних закладів - музеїв, центрів дитячої творчості, юнацьких клубів, гуртків та системи освіти вирішують питання спроби створити «живий» музей. Діти, які залучатимуться до створення тимчасової експозиції на базі музейної методичної освіти, сприятимуть підвищенню загального рівня музейної культури, а з тим і збереженню культурних традицій міста.