До проблеми збереження нерухомих пам'яток Слобожанщини

Територія Харківщини була заселена з часів палеоліту (35-10 тисяч років тому) людьми сучасного фізичного типу. Виявлені їхні стоянки зі слідами господарської діяльності. Сліди заселення родових общин епохи мезоліту відомі в багатьох місцях Харківської області. В VI тисячолітті дон.е. племена, що мешкали та території України, вступають в епоху неоліту.

У ІІІ-ІV ст. н.е. на території Харківщини мешкали народи, що залишили неукріплені поселення - селища чорняхівської культури та могильники типу так званих "полів поховання".

У VІ-VІIст. н.е. на Харківщині з'являється група ранньослов'янських пам'яток. Серед них є залишки поселень пеньківської культури.

До VІІ-Х ст. відносять існування на Харківщині ранньослов'янської роменської культури, що належить племенам северян.

У др. пол. X ст. на березі річки Уди з'являється руське поселення. Згодом воно перетворилося у раннє середньовічне місто Донець. Місто було знищено пожежею у період нападу монголо-татар.

Культура Слобідської України має глибоке коріння: цей край з найдавніших часів був частиною земель східних слов'ян-северян, у подальшому - Київської Русі.

Навіть під час монголо-татарської навали культура не зникла, хоча за тих часів ця територія була менш заселеною. Після здобуття Російської державності ця територія увійшла у її склад. У культурі розпочався новий етап, створювалися нові пам'ятки мистецтва.

За царювання Федора Івановича були побудовані Бєлгород, Валуйки, Воронеж. Цар Михайло Федорович завершив будівництво Бєлгородської межі, а також побудував багато міст у Курських та Воронезьких землях.

Слобожанщина у XVII ст. стала місцем, де зосередилися найбільш енергійні та життєздатні представники різних регіонів України. Тут вони змішались та утворити новий організм, і мистецька творчість його являла гобою синтез попереднього історичного розвитку українського мистецтва та різних його крайових особливостей. Це можна простежити в архітектурі: місцеві певні форми та засоби будування залежали від архітектурних традицій Гетьманщини та Західної України.

Слобожанщина розташована на Сході українських земель, і тому у пам'ятках щонайменше відчувається вплив західно-європейської культури.

Це можна пояснити й тим, що на Слобожанщині майже не було носіїв західної культури, католицького духовенства та костьолів.

Період кріпацтва залишив по собі велику кількість поміщицьких маєтків з палацами та церквами. Пропонуємо короткі відомості про деякі з них.

Мерченський палац - шедевр класицизму. Унікальна садиба збудована Г.Р. Шидловським у 1776-1778 рр. До її комплексу входили церква Всіх святих та старовинне родове кладовище, палац, флігелі, службові приміщення, винні льохи. Вони складають казкове містечко, яке захопливо описав Г.К. Лукомський.

Шаровський парк. Цю пам'ятку відносять до парків, заснованих у XVIII ст. Він розташований у північно-західній частині Харківської області, за 20 км від Богодухова. Майже до кінця XIX ст. селом Шаровкою володів поміщик Ольховський. За цей час було збудовано замок-палац, розпочалося впорядковування територій, що прилягали до нього. Наступні володарі продовжували будівництво парку. У 1910-1912 рр. Була проведена реконструкція замку.

Пархомівка - садиба, що належала П.І. Харитоненку. В приміщенні будинку з 80-х років XX ст. розташовано художній музей.

Майже всі ці нерухомі пам'ятки культури Слобожанщини знаходяться сьогодні в занедбаному стані і потребують значних охоронних і реставраційних робіт.

Головною задачею реставрації є збереження та відновлення тієї величезної спадщини, якою багатий Слобідський край. З року в рік зростає кількість археологічних пам'яток, вдосконалюється методика розкопів, проводиться також робота над реконструкцією та реставрацією нерухомих пам'яток. Звичайно, що реставрація та консервація археологічного матеріалу та архітектурних ансамблів повинна проводитися на сучасному рівні й відповідати всім науковим вимогам.

Художні навчальні заклади готують, головним чином, реставраторів з живопису. Проте, необхідно готувати спеціалістів широкого профілю, які мають здійснювати консерваційні та реставраційні роботи в повному обсязі з метою спасіння нерухомих пам'яток, які ще збереглися на Слобожанщині.