Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Наукову індивідуальність, універсальний діапазон зацікавлень видатного представника історико-філологічної думки, педагога, громадського діяча М. Сумцова висвітлено дослідниками багатоаспектно.
Займаючись громадською, просвітницькою діяльністю вчений не міг не оцінити значення бібліотечних цінностей в житті народу, в культурному розвитку краю. Вся його плідна, ініціативна робота щодо організації громадських, народних та учбових бібліотек залишила значний слід у культурному надбанні Харкова та губернії.
М. Сумцов провадить чималу підготовчу роботу з заснування Харківської громадської бібліотеки. У перші роки її існування (1886—1892 рр.) він бере участь у зборі, прийомі пожертвуваних книг, журналів, підготовці повідомлень про основні завдання та напрямки діяльності бібліотеки. У 1888 р. правління ХГБ доручило М. Сумцову та Д. Багалію організувати докомплектування бібліотечного фонду, зокрема з питань народознавства.
Як гласний Міської думи М. Сумцов підтримує клопотання про надання ХГБ матеріальної допомоги. Певне вирішення фінансових проблем ХГБ вбачається ним в організації продажу учбових книг при бібліотеці, одноразової платні при записі читачів, проведенні благодійних заходів та арендуванні приміщень у часи вільні від бібліотечного обслуговування.
З початку 90-х років XIX ст. діяльність М. Сумцова була спрямована на формування мережі безплатних бібліотек Харкова та губернії. Він запроваджував прогресивні методи вітчизняного та зарубіжного бібліотечного досвіду під час роботи в комісії при Першій безплатній бібліотеці-читальні та комітеті з улаштування сільських бібліотек (М. Сумцов був його засновником).
Як член української комісії при Видавничому комітеті Товариства розповсюдження у народі грамотності М. Сумцов надавав певну допомогу у підборі репертуару книжок для друку та подальшого їх розподілу між бібліотеками-читальнями.
М. Сумцов — один із ініціаторів створення учбових бібліотек при училищах, школах. Після подій 1917—1920 рр. М. Сумцова як вченого і громадянина турбує доля багатьох розорених бібліотек. Він звертається до громадськості щодо збереження колекцій заборонених цензурою зарубіжних та вітчизняних видань — цінних джерел для наукових досліджень.
Зацікавленість М. Сумцова книгою, бібліотекою проявилася не тільки в сфері його громадсько-просвітницьких інтересів, але й наукових. Працям (переважно статейного типу) вченого притаманне критично-оглядове висвітлення історії, теорії, організації та методики бібліотечної діяльності. У співавторстві з Д. Багалієм та В. Бузескулом ним підготовлено нарис з історії університетської бібліотеки.
М. Сумцовим було визначено функціональне призначення публічних, громадських та народних бібліотек; розроблено положення про самоврядування громадських бібліотек, програму підготовки бібліотечного журналу, рекомендації щодо упорядкування мережі громадських стаціонарних та пересувних народних бібліотек. Він надав методичні поради стосовно організації позакласного читання учнів середніх учбових закладів в умовах бібліотек.
Отже, у своїй багатогранній та активній діяльності М. Сумцов постав і як організатор-методист бібліотечної справи, бібліотекознавець. Його творчий доробок і сьогодні не втратив своєї наукової та пізнавальної цінності.